Антонін Новотни
Антонін Новотни | |
---|---|
чеськ. Antonín Novotný | |
Народився | 10 грудня 1904[1][4][…] Letňanyd, Prague 18d, Прага 18d, Прага 9d, Прага, Богемське королівство, Цислейтанія, Австро-Угорщина або Прага, Богемське королівство, Цислейтанія, Австро-Угорщина[3][5] |
Помер | 28 січня 1975[1][2][…] (70 років) Прага, Чехословаччина[3][6][5] ·зупинка серця |
Поховання | кладовище Мальвазінкиd |
Країна | Австро-Угорщина Чехословаччина |
Місце проживання | Letňanyd[7] Q116689670? |
Діяльність | політик, журналіст, публіцист, письменник, communist |
Галузь | журналістика[3], публіцистика[3], політика[3] і література[3] |
Знання мов | чеська[8][3] |
Посада | президент Чехословаччини[d] і First Secretary of the Communist Party of Czechoslovakiad |
Партія | Комуністична партія Чехословаччини |
Конфесія | атеїзм |
У шлюбі з | Božena Novotnád |
Діти | Antonín Novotnýd |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0637268 |
Антонін Новотни (чеськ. Antonín Novotný; 10 грудня 1904, Летняни (нині Прага) — 28 січня 1975, Прага, Чехословацька Соціалістична Республіка) — чеський і словацький політичний діяч, президент Чехословаччини в 1957—1968, 1-й секретар ЦК КПЧ в 1953—1968.
Народився в бідній родині. В 1921 вступив в компартію Чехословаччини. Під час Другої світової війни брав участь в підпільному русі, в 1941—1945 перебував у ув'язненні в концтаборі Маутгаузен.
В 1945—1951 — 1-й секретар Празького міськкому КПЧ. В 1946—1968 член ЦК КПЧ. З 1951 — член Президії ЦК КПЧ, а з 1953 — 1-й секретар ЦК КПЧ. Після смерті К. Готвальда посада 1-го секретаря на деякий час втратила політичне значення, і Новотни вважався 2-ю людиною в Чехословаччині після президента А. Запотоцького. Бувши з натури консерватором, був змушений проводити заходи щодо пом'якшення режиму сталінської моделі, яка при ньому все помітніше зазнавала краху, особливо в економічній сфері. У 1960 оголосив широку амністію політв'язням, і одночасно заявив про «остаточну побудову соціалізму» в Чехословаччині, у зв'язку з чим країна була перейменована в ЧССР.
Був причетний до репресій 1950-х, тому затягував реабілітацію деяких репресованих політичних діячів. У 1967 письменники та студенти критикували його за затягування перегляду таких політичних процесів минулих років, як справа Сланського, за непослідовне проведення економічної реформи, розгін демонстрацій і зборів. Небажання змінювати автократичний стиль управління, ігнорування вимог словаків про введення федеративного устрою держави призвели до виникнення «антиновотовської» опозиції в ЦК КПЧ. З жовтня 1967 по січень 1968 року з перервами проходив пленум, основним питанням якого було законність суміщення двох і більше посад. 4 січня 1968 Новотний був знятий з поста першого секретаря ЦК КПЧ. Новим 1-м секретарем ЦК КПЧ 5 січня був обраний Александер Дубчек.
- Antonín Novotný [Архівовано 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д е ж и к Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ реєстр народжень
- ↑ а б Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ Database of the Terezín Memorial
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 10 грудня
- Народились 1904
- Уродженці Праги
- Померли 28 січня
- Померли 1975
- Померли в Празі
- Поховані на кладовищі Мальвазінки
- Члени Комуністичної партії Чехословаччини
- Кавалери ордена «Зірка Республіки Індонезії»
- Нагороджені орденом Білої Троянди
- Кавалери Великого Хреста Ордена Відродження Польщі
- Кавалери ордена «Намисто Нілу»
- Кавалери ордена цариці Шеби
- Кавалери ордена Югославської великої зірки
- Кавалери ордена Клемента Готвальда
- Кавалери ордена Корони Королівства
- Кавалери чехословацького Воєнного хреста 1939
- Кавалери ордена Мільйона слонів та білої парасольки
- Президенти Чехословаччини
- В'язні концтабору Маутгаузен
- Люди на марках