Антоніу-Жозе Сарайва

Антоніу-Жозе Сарайва
порт. António José Baptista Saraiva
Народився	31 грудня 1917(1917-12-31) Лейрія
Помер	17 березня 1993(1993-03-17) (75 років) Лісабон
Країна	Португалія
Діяльність	викладач університету, історик, романіст
Alma mater	Лісабонський університет
Заклад	Новий університет Лісабона Лісабонський університет Амстердамський університет
Батько	José Saraivad

Анто́ніу-Жозе́ Баптіста Сара́йва (порт. António José Baptista Saraiva, 31 грудня 1917(19171231), Лейрія, Португалія — 17 березня 1993, Лісабон) — португальський філолог, літературознавець, педагог, історик португальської літератури.

Біографія

Закінчив філологічний факультет Лісабонського університету, захистивши у 1938 році бакалаврську дисертацію з поезії Бернардина Рібейру (порт. Ensaio sobre a poesia de Bernardim Ribeiro).

У 1942 році захистив докторську дисертацію на тему «Жил Вісенте і кінець середньовічного театру» (порт. Gil Vicente e o Fim do Teatro Medieval).

У 1949 році підтримував на виборах президента кандидатуру генерала Нортона ді Матуша. У тому ж році був звільнений з посади викладача з політичних мотивів і за якийсь час заарештований.

У співавторстві з Ошкаром Лопешем, з яким познайомився під час університетської педагогічної практики ще у 1940 році, написав фундаментальну працю з історії португальської літератури, яка витримала понад півтора десятків перевидань. Робота над працею почалась у 1953 році, а її перше видання вийшло в світ за два роки — у 1955-му.

У 1960 році емігрував, спершу до Франції, потім до Нідерландів, де викладав в Університеті Амстердама (1970—1974).

Виступав як відвертий противник режиму Салазара, а починаючи з 1944 року був членом комуністичної партії, з якої вийшов у 1962 році після відвідин СРСР.

Повернувся до Португалії після революції, викладав у Новому лісабонському університеті на факультеті соціальних і гуманітарних наук й на філфаці Лісабонського університету.

Антоніу-Жозе Сарайва помер 17 березня 1993 року просто на церемонії вручення йому премії Португальського ПЕН-клубу в Португальській асоціації письменників у Лісабоні. Похований на родинному цвинтарі у Донаші, Фундан.

Родина

• син — Жозе-Антоніо Сарайва, журналіст, редактор тижневика Expresso (1985—2006).
• брат — Жозе-Ермано Сарайва, міністр освіти Португалії (1968—1970).

Нагороди

• Премія Португальського ПЕН-клубу (1991)
• Премія Жасинто ду Прадо Коельо (1992)

Бібліографія

• 1942 — Gil Vicente e o Fim do Teatro Medieval 
• 1946 — As Ideias de Eça de Queirós 
• 1946 — Para a História da Cultura em Portugal 
• 1947 — A Escola, Problema Central da Nação 
• 1948 — A Evolução do Teatro de Garrett: os Temas e as Formas 
• 1948 — A Obra de Júlio Dinis e a sua Época 
• 1949 — Herculano e o Liberalismo em Portugal 
• 1950 — História da Cultura em Portugal. Livro Primeiro. A Idade Média até à Crise Social do Século XIV 
• 1952 — Fernão Lopes, Tabelião Geral 
• 1953 — A Inquisição Portuguesa 
• 1955 — História da Cultura em Portugal. Livro Segundo. Renascimento e Contra-Reforma 
• 1956 — O Humanismo em Portugal 
• 1958 — Fernão Mendes Pinto 
• 1959 — Luís de Camões 
• 1960 — Dicionário Crítico de Algumas Ideias e Palavras Correntes
• 1962 — História da Cultura em Portugal. Livro Terceiro. A Ressaca do Renascimento
• 1966 — História da Literatura Portuguesa I — Das Origens ao Romantismo, vol. VIII da História Ilustrada das Grandes Literaturas 
• 1969 — Inquisição e Cristãos Novos 
• 1970 — Maio e a Crise da Civilização Burguesa 
• 1971 — O Autor da Narrativa da Batalha do Salado e a Refundição do Livro do Conde D. Pedro 
• 1974 — Ser ou Não Ser Arte, Ensaios e Notas de Metaliteratura 
• 1979 — A Épica Medieval 
• 1979 — História da Literatura Portuguesa (das origens a 1970) 
• 1980 — O Discurso Engenhoso: − Estudos sobre Vieira e Outros Autores Barrocos 
• 1980 — Filhos de Saturno. Escritos sobre o Tempo que Passa
• 1982 — A Cultura em Portugal, Teoria e História. Livro I (Introdução Geral à Cultura Portuguesa)
• 1984 — A Cultura em Portugal, Teoria e História. Livro II (Primeira Época: A Formação)
• 1984 — Iniciação na Literatura Portuguesa 
• 1988 — O Crepúsculo da Idade Média 
• 1990 — Poesia e Drama: Bernardim Ribeiro, Gil Vicente, Cantigas de Amigo 
• 1990 — A Tertúlia Ocidental: Estudos sobre Antero de Quental, Oliveira Martins, Eça de Queiroz e Outros 
• 1992 — História e Utopia: Estudos sobre Vieira 
• 1992 — Estudos sobre a Arte d’Os Lusíada 

Джерела

• Антоніо-Жозе Сарайва. — 2014.