Антоніу ді Спінола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніу ді Спінола
порт. António de Spínola
Антоніу ді Спінола
Антоніу ді Спінола
   14-й президент Португалії
15 травня 1974 — 30 вересня 1974
ПопередникАмеріку Томаш
(президент Португалії)
НаступникКошта Гомеш
(президент Португалії)
   1-й голова Ради національного порятунку
25 квітня 1974 — 15 травня 1974
ПопередникАмеріку Томаш (президент)
Марселу Каетану
(прем'єр-міністр)
Наступниквласне Спінола (як президент Португалії)
Палма Карлуш (прем'єр-міністр)
Франсішку да Кошта Гомеш (як голова Ради національного порятунку Португалії)

Народився11 квітня 1910(1910-04-11)[1][2][…]
Ештремош, Евора, Португалія
Помер13 серпня 1996(1996-08-13)[1][2][…] (86 років)
Лісабон
ПохованийЛісабон
Відомий якполітик, офіцер, письменник, революціонер
КраїнаПортугалія
Alma materВійськова академія і Військовий колегіум
Політична партіяпозапартійний
БатькоAntónio Sebastião Spínolad
У шлюбі зMaria Helena Martin Monteiro de Barros
Релігіякатолицька церква
Нагороди
Grand Cross of the Military Order of the Tower and Sword Grand Officer of the Military Order of the Tower and Sword Commander of the Military Order of Avis Officer of the Military Order of Avis Grand Cross of the Sash of the Three Orders
Підпис

Анто́ніу Себастья́у Рібе́йру Спі́нола (порт. António Sebastião Ribeiro Spínola, зазвичай називався ді Спінола; 11 квітня 1910, Ештремож — 13 серпня 1996, Лісабон) — португальський військовий та політичний діяч, маршал Португалії, голова Ради національного порятунку з 25 квітня по 15 травня 1974, 14-й президент Португалії з 15 травня по 30 вересня 1974 року.

До обрання президентом Республіки обіймав посаду голови Ради національного порятунку, яка керувала країною у перехідний після Революції гвоздик період.

Випускник військового коледжу у Лісабоні (1920 рік), зробив дуже успішну військову кар'єру. У 1968 році був призначений військовим губернатором Гвінеї-Бісау. Згодом, у листопаді 1973 року був запрошений Марселу Каетану очолити португальські колоніальні війни в Африці, проте запрошення було відхилене через протиріччя.

17 січня 1974 року був призначений заступником головнокомандувача збройних сил Португалії, за пропозицією Кошти Гоміша, хоча вже в березні був усунений з цієї посади. Невдовзі, ще до Революції гвоздик (25 квітня 1974 року) опублікував свою книгу Португалія і майбутнє (порт. Portugal e o Futuro), в якій висловився проти продовження Португалією колоніальних війн в Африці.

25 квітня 1974 року, під час перевороту як представник революційного Руху збройних сил (порт. Movimento das Forças Armadas), Спінола прийняв капітуляцію від прем'єр-міністра Марселу Каетану, що дозволило йому взяти владу в свої руки, попри те, що це не було передбачено в початковій програмі революційного Руху збройних сил.

Невдоволений розвитком післяреволюційних подій, особливо різким поворотом курсу в лівий напрямок, намагався втрутитись в політичний курс революційного Руху збройних сил. Його відставка як президента Республіки була прийнята 30 вересня 1974 року.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]