Антонія Бріко
Антонія Бріко | |
---|---|
Antonia Brico | |
Ім'я при народженні | нід. Antonia Louisa Brico |
Народилася | 26 червня 1902[1][2][3] Роттердам, Південна Голландія, Нідерланди |
Померла | 3 серпня 1989[1][2][3] (87 років) Денвер, США |
Країна | США |
Діяльність | диригентка, піаністка |
Галузь | диригентствоd[4] і piano performanced[4] |
Alma mater | Університет Каліфорнії (Берклі) , Оклендська вища технічна школаd і Берлінський університет мистецтв |
Вчителі | Zygmunt Stojowskid[5] і Pizzid[5] |
Нагороди | |
IMDb | ID 1833689 |
Антонія Бріко (англ. Antonia Brico; 26 червня 1902, Роттердам, Нідерланди — 3 серпня 1989, Денвер, США) — музикантка, перша жінка-диригентка.
Народилася 26 червня 1902 року у Роттердамі у родині Агнес Бріко. Оскільки неодружена[6][7] мати не могла утримувати дитину, вона віддала Антонію в монастир. У дворічному віці її забрала прийомна родина, з якою, під ім'ям Вільгельміни Волтус, у 1908 році Антонія переїхала до США й оселилася в Окленді.
Навчаючись у середній школі, з десяти років, вона почала учитися грі на фортепіано.
Під впливом Пауля Штайндорфа вирішила стати диригенткою[8].
З 1919 до 1923 рік навчалася у Музичному коледжі Берклі. В цей час знайшла рідну родину та повернула своє справжнє ім'я.
Протягом 1927—1929 років навчалася у Берлінській державній музичній академії.
10 січня 1930 року дебютувала як перша жінка, яка диригувала Берлінським філармонічним оркестром. Про це вона казала:
Я не називаю себе жінкою-диригентом. Я вважаю себе диригентом, який виявився жінкою. | ||
Народжуються або музикантами, або не музикантами. І це не має нічого спільного зі статтю. | ||
— [10] |
У липні 1930 року виступила у Лос-Анджелесі. Після цього виступала у Мілані, Копенгагені, Відні, Лондоні,Брюсселі.
У 1932 році повернулася до США. У 1934 році за підтримки першої леді Елеонори Рузвельт та мера Нью-Йорка Фіорелло Ла Гуардіа організувала Нью-Йоркський жіночий симфонічний оркестр.
У 1940-х роках Бріко переїхала у Денвер, де заснувала та була першою музичною керівницею Денверського симфонічного оркестру, який згодом отримав на її честь назву Brico Symphony[11][12].
Антонія Бріко померла 3 серпня 1989 року у Денвері[13].
У 1974 році американська музикантка Джуді Коллінз і незалежна кінорежисерка Джилл Годмілоу створили документальний фільм «Антонія. Портрет жінки»[14].
У 1986 році була включена до Зали жіночої слави Колорадо[15].
У 2018 році нідерландська режисерка Марія Петерс за фактами життя Антонії Бріко зняла художній фільм «Диригентка»[16].
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в FemBio database
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.A2248487
- ↑ Rowell, Margaret (1982). Master teacher of cellists, and humble student of nature : oral history transcript / and related material, 1982-1984. Archive.org. Процитовано 20 лютого 2016.
- ↑ The Brico Requiem. Westword. Процитовано 20 лютого 2016.
- ↑ Rodea, Faba (10 жовтня 2023). Antonia Brico: La Pionera en el Mundo de la Dirección Orquestal. Cielito Arte (ісп.). Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ Kozinn, Allan (5 серпня 1989). Antonia Brico, 87, a Conductor; Fought Barriers to Women in 30's. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ Antonia Brico-Marin Alsop. archives.susanfleet.com. Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ Meier, Matt (22 вересня 2016). Honoring Brico. Denver Philharmonic (амер.). Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ Macleod, Beth Abelson (2000). Women performing music: the emergence of American women as classical instrumentalists and conductors. Jefferson, NC [u.a.]: McFarland. с. 124–39. ISBN 0786409045.
- ↑ Antonia Brico. Encyclopædia Britannica. Процитовано 29 серпня 2013.
- ↑ Collins, Judy; Godmilow, Jill (18 вересня 1974), Antonia: A Portrait of the Woman, Rocky Mountain Productions, процитовано 26 січня 2024
- ↑ Antonia Brico. Colorado Women's Hall of Fame (амер.). Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ Peters, Maria; Wainwright, Benjamin; Schofield, Scott Turner (19 липня 2019), De dirigent, Shooting Star Filmcompany BV, AVROTROS, Casa Kafka Pictures, процитовано 26 січня 2024