Антон Гон
Антон Гон | |
---|---|
нім. Anton Ghon | |
Народився | 1 січня 1866[1][2] Філлах, Каринтія, Австрія[3] |
Помер | 23 квітня 1936[1][2][…] (70 років) Нове Мєсто, Прага, Чехословаччина[4] ·туберкульоз |
Країна | Австрія |
Діяльність | лікар, анатом, патологоанатом |
Alma mater | Ґрацький університет |
Заклад | Віденський університет Карлів університет |
Членство | Austrian Plague Commissiond |
Антон Гон у Вікісховищі |
Антон Гон (нім. Anton Ghon; 1 січня 1866, Філлах — 23 квітня 1936, Прага) — австрійський патолог. Відомий своїми дослідженнями туберкульозу, менінгококового менінгіту та гонореї.
У 1890 році йому присуджено ступінь доктора в Граці, потім працював стажистом у дерматологічній клініці у Відні, практикуючим лікарем, аспірантом у професора Рудольфштіфта, демонстратором на кафедрі патологічної гістології та бактеріології, а потім упродовж 1894—1910 років — у патологічному інституті у Відні разом з Антоном Вексельбаумом. У 1897 році Гон був членом австрійської комісії з вивчення чуми (Pestexpedition der Wiener Akademie der Wissenschaften) в Бомбеї, де йому вдалося отримати важливу інформацію про етіологію, патологічну анатомію та епідеміологію цього захворювання.
У 1899 році був габілітований у Відні, 1902 року став доцентом, у 1910 році — професором патологічної анатомії Німецького університету в Празі. Був членом вищої медичної ради у Відні, а пізніше — Державної ради охорони здоров'я у Празі.
Поєднуючи бактеріологічний та анатомо-гістологічний метод, він працював з грамнегативними диплококами, вірусом грипу, збудниками газової гангрени. Bacillus oedematis maligni отримав назву бацили Гона — Сакса. Досліджував лімфосаркому. Роботи з дослідження туберкульозу дали йому світове визнання. На честь його названо вогнище первинного туберкульозного ураження при туберкульозі (фокус Гона), а також комплекс Гона, коли туберкульозне запалення охоплює лімфатичні вузли навколо фокусу Гона[5]. Його magnus opus — трактат про дитячий туберкульоз під назвою «Der primäre Lungenherd bei der Tuberkulose der Kinder» (1912).
У молодості він хворів на туберкульоз гортані, але певною мірою поборов його, хоча зрештою помер від туберкульозного перикардиту.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #134008677 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Who Named It?
- ↑ Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
- ↑ а б Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých u Apolináře, sign. AP Z42, s. 41 — Т. AP Z42. — С. 41.
- ↑ Anton Ghon. The Primary Complex in Human Tuberculosis and Its Significance. American Review of Tuberculosis. Vol. 7, No. 5 | Jul 01, 1923. pp. 314—317. (англ.)
- Whonamedit?- A dictionary of medical eponyms. Anton Ghon [1] [Архівовано 4 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Антон Гон [2] [Архівовано 2 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- W. B. Obers: Ghon, but not forgotten: Anton Ghon and his complex. Pathology annual, 1983, 18 (part 2): 79-85. (англ.)
- Stürzbecher, Manfred, «Ghon, Anton» / Neue Deutsche Biographie 6 (1964), S. 366 f. [3] [Архівовано 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)