Антон Домінік Фернкорн
Антон Домінік Фернкорн | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Anton Dominick von Fernkorn | ||||
Народження | 17 березня 1813[1][2][…] Ерфурт, Німеччина[1] | |||
Смерть | 16 листопада 1878[1][2][4] (65 років) або 15 листопада 1878[3] (65 років) | |||
Відень, Австро-Угорщина[1] | ||||
Поховання | Віденський центральний цвинтар | |||
Країна | Австрійська імперія | |||
Діяльність | скульптор, bell founder | |||
Роки творчості | 1835[2] — 1866[2] | |||
Твори | пам'ятник принцу Євгенуd | |||
Роботи в колекції | галерея Бельведер | |||
| ||||
Антон Домінік Фернкорн у Вікісховищі | ||||
Антон Домінік Фернкорн (нім. Anton Dominick Ritter von Fernkorn; 17 березня 1813, Ерфурт, Ерфуртське князівство, Німеччина — 16 листопада 1878, Відень, Австро-Угорщина) — австрійський скульптор.
Фернкорн навчався у Людвіга Міхаеля Шванталера в Мюнхені. 1840 року він переїхав до Відня і взяв участь у місцевому протесті проти неокласицизму. Він заново відкрив барокову скульптуру, і прикладом тому є його кінна скульптура ерцгерцога Карла (1859), який переміг Наполеона в Асперн-Есслінзькій битві. У цій роботі скульптор вміло створив велику скульптуру вершника з конем, що балансує на задніх ногах.
Кінна статуя Євгена Савойського виявилася менш вдалою і до часу її відкриття 1865 року психічний розлад, від якого страждав Фернкорн, не дозволив скульптору продовжити творчість. Фернкорн також відомий скульптурними портретами, зокрема бюстом Франца Йосифа I, і як анімаліст, який створив таку роботу як, наприклад, «Аспернський лев» у Відні.
Фернкорн завідував імператорською ливарнею у Відні.
Могильний монумент самого Фернкорна, робота скульптора Йозефа Баєра, розташований на Центральному кладовищі Відня. Монумент являє собою рельєфний портрет скульптора в робочому одязі з інструментами в руках, оточений рельєфними зображеннями найвідоміших його робіт.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118686844 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г RKDartists
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- Життєпис [Архівовано 7 липня 2021 у Wayback Machine.](нім.)
- Життєпис [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.](нім.)