Перейти до вмісту

Антон Карюк

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карюк.
Антон Карюк
Народження9 квітня 1988(1988-04-09) (36 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняПридніпровська державна академія будівництва та архітектури Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтantonkaryuk.com

Антон Карюк — український художник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Карюк народився в 1988 році. Карюк виріс в Україні та вивчав архітектуру. Він є членом і засновником художньої групи «Степ». Назва відноситься до місця народження — міста Дніпро, яке знаходиться у степовій кліматичній зоні. З 2005 року Карюк реалізував виставки та проекти з тем соціальних відносин у світі сучасних медіа[1] та самоідентифікації[2].

Карюк живе та працює у Києві та Вільнюсі.[3]

Творчість

[ред. | ред. код]

Мистецтво Антона Карюка зумовлене його інтересами у сприйнятті, русі, втіленому досвіді та почуттях самого себе. Карюк прагне звернути увагу на мистецтво, актуальне для суспільства в цілому.[4] Мистецтво для нього є важливим засобом перетворення мислення на те, як робити речі у світі. Різноманітні твори Карюка[5] — у живопису, перфомансах[6][неавторитетне джерело] та інсталяціях[7][8] — були втілені у різноманітних країнах.[9] Не обмежуючись обсягом музею та галереї, його практика охоплює більш широку громадську сферу[10] завдяки інтервенціям у цивільний простір.[11]

Вибрані персональні/групові виставки

[ред. | ред. код]

Нагороди, стипендії, резиденції

[ред. | ред. код]

Перформанси

[ред. | ред. код]

«Гривня(₴)», «Ти наступний», «Баланс»[50][неавторитетне джерело], «Водоспад», «Природні стихії», «Пил»[51][неавторитетне джерело], «Камінь спотикання», «Народження», «Ласкаво просимо», «Вибір Бога».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Киев увидит "33 одиночества" украинского художника. WE LOVE UA (ru-RU) . 25 листопада 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  2. ↑ а б Арт-проект Антона Карюка «33 Самотності». Платформа. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Bio — Anton Karyuk. antonkaryuk.com (амер.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  4. ↑ История успеха. Антон Карюк. Royal Design (RD). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  5. ↑ Арт-группа «Степь» представила свои пороки под открытым небом (ru-RU) . 8 грудня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  6. ↑ Anton Karyuk. YouTube (укр.). Процитовано 12 червня 2018.
  7. ↑ Браиловская, Галина. «Пороки просто неба». Група «Степ» (Антон Карюк і Лена Сіятовская) (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  8. ↑ Арт-группа «Степь» показала свои и чужие пороки. ART Ukraine. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  9. ↑ Anton Karyuk | Saatchi Art. Saatchi Art (амер.). Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 12 червня 2018.
  10. ↑ Антон Карюк, Татьяна Войтович, Лариса Уварова и Юлия Моховикова о KYIV ART WEEK 2017. Royal Design (RD). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  11. ↑ 'The process of creating is more important to me than the result. I selfishly enjoy it', - Anton Karyuk. - Eat Dress Travel. Eat Dress Travel (амер.). 25 лютого 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.]
  12. ↑ W czym tkwi siła współczesnej przestrzeni wirtualnej? Prace Antona Karyuka w Ustce [WERNISAŻ] - Kultura. pomorskie.eu (pl-PL) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  13. ↑ ARTISTIC RESIDENCY PROGRAM | Bałtycka Galeria Sztuki Współczesnej. bgsw.pl (амер.). Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 11 червня 2018. [Архівовано 2017-02-04 у Wayback Machine.]
  14. ↑ а б monolab.pl, template by. Rezydencja - Rezydencja Anton Karyuk - Artist Residencies. artistresidencies.pl (пол.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  15. ↑ Nice to meet you, Anton Karyuk - News O.pl. O.pl Polski Portal Kultury. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  16. ↑ Антон Карюк показал проект в Балтийской галерее современного искусства (ru-RU) . 24 березня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  17. ↑ Menininkas iš Ukrainos į sovietų kiną žvelgs per aistros tai pačiai lyčiai prizmę - Mano teisės. manoteises.lt. Процитовано 11 червня 2018.
  18. ↑ а б I:O Art Residence 2018. ioartresidence.tumblr.com (англ.). Архів оригіналу за 10 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  19. ↑ Художники Антон Карюк и Лена Сиятовская реализовали проект Welcome в Познани (ru-RU) . 17 липня 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  20. ↑ Art group Step "Welcome" "Pi" Gallery - YouTube. www.youtube.com (укр.). Процитовано 12 червня 2018.
  21. ↑ ukraineartnews. Выставки : Картини українських митців представлять у Польщі. ukraineartnews.com (ru-ru) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  22. ↑ Українські художники покажуть свої роботи в Польщі. ART Ukraine. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  23. ↑ Украинские художники Антон Карюк и Лена Сиятовская покажут свои работы в Польше (ru-RU) . 22 травня 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  24. ↑ Браиловская, Галина. Українські художники покажуть свої роботи в Польщі (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  25. ↑ Украинские художники покажут свои работы в Польше | Chernozem — портал визуальной культуры. CHERNOZEM портал визуальной культуры (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  26. ↑ 29 вересня в Києві відбудеться презентація соціального арт-проекту "dip" (direction, indication, position) (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  27. ↑ а б 29 сентября состоится презентация арт-проекта dip в галерее АРТПРИЧАЛ. Шоу (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  28. ↑ Открытие арт-проекта DIP - Jetsetter. Jetsetter (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  29. ↑ 28 українських художників представлять арт-спадщину. ART Ukraine. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  30. ↑ Voloshyn Gallery совместно с Институтом проблем современного искусства представили арт-проект «Наследие» (ru-RU) . 8 червня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  31. ↑ Открытие выставки «Наследие» - Jetsetter. Jetsetter (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  32. ↑ Вечеринка Fashion Office в арт-пространстве XX? xxwhyism - Jetsetter. Jetsetter (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  33. ↑ Браиловская, Галина. Відкриття інсталяції «Пробудження» групи «Степ» (Антон Карюк і Лена Сіятовська) (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  34. ↑ «Пробуждение» арт-группы «Степь» (ru-RU) . 16 травня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  35. ↑ Культурний маршрут (16-22.05). ART Ukraine. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  36. ↑ Відкриття інсталяції «Пробудження». Платформа. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.]
  37. ↑ Київський художник переживе «33 самотності». ART Ukraine. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  38. ↑ Браиловская, Галина. Концептуальный проект Антона Карюка: «33 Одиночества» (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  39. ↑ 33 самотності Антона Карюка (фоторепортаж). ART Ukraine. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  40. ↑ У київському під'їзді відкриють унікальну виставку сучасного мистецтва. espreso.tv. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  41. ↑ Forbes.ua. Forbes рекомендует: куда пойти 7-13 декабря. Forbes.net.ua (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  42. ↑ Открытие выставки «Парадник» - Jetsetter. Jetsetter (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  43. ↑ Gazeta.ua (14 грудня 2015). Выставка в подъезде длилась один вечер. Gazeta.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  44. ↑ Антон Карюк показал проект в Балтийской галерее современного искусства (ru-RU) . 24 березня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  45. ↑ Nice to meet you, Anton Karyuk - News O.pl. O.pl Polski Portal Kultury. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  46. ↑ ARTISTIC RESIDENCY PROGRAM | Bałtycka Galeria Sztuki Współczesnej. bgsw.pl (амер.). Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 12 червня 2018. [Архівовано 2017-02-04 у Wayback Machine.]
  47. ↑ W czym tkwi siła współczesnej przestrzeni wirtualnej? Prace Antona Karyuka w Ustce [WERNISAŻ] - Kultura. pomorskie.eu (pl-PL) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  48. ↑ Финалисты конкурса. Studio Parisien des Arts et de la Mode (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  49. ↑ ПРЕЗЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ БІЄНАЛЕ FASHION-ІЛЮСТРАЦІЇ IMAGO. Архів оригіналу за 12 червня 2018. [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.]
  50. ↑ Balance. Vimeo (англ.). Процитовано 12 червня 2018.
  51. ↑ performance the Dust. Vimeo (англ.). Процитовано 12 червня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антон_Карюк&oldid=44333318