Антон Фуггер
Антон Фуггер | |
---|---|
нім. Anton Fugger | |
Народився | 10 червня 1493[1] Нюрнберг, Середня Франконія, Баварське королівство, Баварський округ, Священна Римська імперія |
Помер | 14 вересня 1560[1] (67 років) Аугсбург, Баварія[2] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | банкір |
Знання мов | німецька[3] |
Титул | граф[d] |
Рід | Fugger von der Lilied |
Батько | Georg Fuggerd |
Мати | Regina Fuggerd |
Брати, сестри | Marcus Fuggerd |
У шлюбі з | Anna Fuggerd |
Діти | Hans Fuggerd[2], Маркус Фуггер[4], Jakob III Fuggerd, Katharina Fuggerd, Jeronimus Fuggerd, Regina Fuggerd, Susanna Fuggerd, Veronika Fuggerd, Maria Fuggerd, Peter Fuggerd і Veronika, Gräfin Fuggerd[4] |
Антон Фуггер (нім. Anton Fugger; *10 червня 1493, Нюнберг —†14 вересня 1560, Аугсбург) — німецький банкір та підприємець, представник впливового роду Фуггерів. Девіз «Тиша найкраще!».
Народився 1493 року у Нюрнберзі. Був молодшим сином Георга Фуггера та Регіони Імхоф. З дитинства йому було визначена кар'єра підприємця. Замолоду став працювати у банківській конторі свого дядька Якоба, який зрештою вирішив залишити у спадок свій банк саме Антону. Останній у 1525 році після смерті Якоба Фуггера успадкував його банківську справу й близько 2 млн гульденів.
Антон Фуггер діяв дуже успішно, значно розширив успадкований банк, створив численні філіали. Поступово стає кредитором багатьох володарів Німеччини. Особливо плідною була співпраця з представниками роду Габсбургів — імператором Карлом V та його братом Фердинандом I, від яких отримав прізвиська «князь купців». У 1530 році отримує титул графа імперії за надання фінансової допомоги при обранні Фердинанда I римським королем. Незабаром після цього дістає привілей на карбування монети.
З часом представництва банку Фуггерів виникли у віце-королівства Нова Іспанія, Ла-Плата, Перу, островах Карибського басейну. Водночас зумів отримати монополії у видобутку і продажу міді, срібла та ртуті. У 1546 році статки Антона Фуггера сягнули 5 млн гульденів. Кантори Фуггерів відкриваються в Англії, Угорщині, Богемії, Іспанії. Втім оголошено у 1557 році королем Філіпом II банкрутство Іспанії завдало великої шкоди Фуггерам — збитки сягнули 4 млн гульденів. Втім банк Фуггерів витримав цей удар. До кінця життя Антон продовжував також іншу традицію свого роду: накопичував земельну власність, здебільшого у Німеччині.
За ініціативою Антона було відкрито спеціальну школу, де готувалися до банківської справи представники роду Фуггерів. Помер 14 вересня 1560 року в Аугсбурзі. Він залишив у спадок 7 млн гульденів.
Дружина — Ганна Рехлінгер фон Ґоргау (1511–1548), представниця патриціанського роду Аусбурга.
Діти:
- Маркус (1529–1597), у шлюбі з Сибіллою, графинею фон Еберштейн
- Ганна (1530–1549)
- Ганс (1531–1598), у шлюбі з Елізабетою, баронесою Ноттґальфт—Вайсештейн
- Катаріна (1532–1585), у шлюбі з Якобом, графом Монфор
- Ярема (1533–1573)
- Регіна (1537–1584), чоловік: Вольфганг Дітрих, граф Хардегг
- Сусанна (1539–1588), чоловік: Бальтазар Траутсон, граф Матрай
- Якоб (1542–1598)
- Марія (1543–1583)
- Вероніка (1545–1590)
- J.C.F. De Hoefer, Nouvelle biographie générale depuis les temps les plus reculés jusqu'à nos jours, éd. Firmin Didot, 1857, pp. 26-28
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/221438/Anton-Fugger [Архівовано 28 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118694170 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.