Антощук Тимофій Анатолійович
| Антощук Тимофій | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 23 червня 1990 Шумбар, Шумська міська громада, Кременецький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР  | |
| Смерть | 27 листопада 2022 (32 роки) Бахмут (загинув під час виконання бойового завдання,пов'язаного з захистом державного суверенітету та цілісності України.) | |
| Поховання | Микулинецький цвинтар | |
| Alma Mater | Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Тимофій Анатолійович Антощук (23 червня 1990, с. Шумбар, Тернопільська область Проживав з сім'єю в м. Тернопіль Загинув під час виконання бойового завдання в м.Бахмут — 27 листопада 2022, — український військовослужбовець, сержант Збройних сил України,Учасник АТО, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно)
Тимофій Антощук народився 23 червня 1990 року в селі Шумбар, нині Шумської громади Кременецького району Тернопільської области України.
Після закінчення школи, вступив до Почаївського Професійного училища по професії Оператор комп'ютерного набору конторський службовець. Після закінчення училища підписав контракт на військову службу ВМС України на "Корвет Луцьк"
В Криму вступив до Академії військово морських сил імені П.Нахімова, після анексії Криму перевівся в Київський інститут водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича - Сагайдачного де отримав (спеціальність судно механіка).
Проживав з дружиною та сином в Тернополі. У 2015—2016 роках — учасник АТО, боронив Донецький напрямок. Згодом був демобілізований, вирушив на заробітки за кордон.
З початком повномасштабного російського вторгнення, повернувся. 8 березня 2022 року призваний на службу в Збройні сили України у Військову частини 4030 .Був заступником командира групи загону спецпризначення. Боровся з російськими окупантами на Харківсько обл.[[Ізюм|,Донецька обл, Бахмут , Соледар Донецька обл,Бахмут Донецька обл,
Загинув 27 листопада,від отриманих поранень не сумісних з життям під час виконання бойового завдання,поблизу м Бахмут з захисту державного суверенітету та цілісності України,був вірним військові присязі,виявивши стійкість і мужність,щодо захисту незалежності України Похований 7 грудня 2022 року на "Пантеоні Героїв" Микулинецького кладовища м. Тернопіль.
Почесний громадянин міста Тернополя (посмертно)
Залишилася дружина та син.
- почесний громадянин міста Тернополя (19 грудня 2022, посмертно) — за вагомий особистий внесок у становленні української державності та особисту мужність і героїзм у виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[1].
- Орден «За мужність» III ступеня (10 квітня 2024 , посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку
- ↑ Д. Олійник. Вісьмом військовослужбовцям присвоїли звання «Почесний громадянин міста Тернополя» посмертно // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 19 грудня.
- О. Цвик. У Тернополі попрощалися із військовослужбовцем Тимофієм Антощуком // Суспільне Новини. — 2022. — 7 грудня.
- І. Белякова. Низький уклін вам, Герої: Тернопіль прощається з Тимофієм Антощуком, Серієм Бойком і Анатолієм Гнідим // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 2 грудня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |