Перейти до вмісту

Антуан Карон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Антуан Карон
Antoine Caron
Посмертний портрет художника в похилому віці
При народженніAntoine Caron
Народження1521(1521)
Бове
Смерть1599(1599)
 Париж
Національністьфранцуз
КраїнаФранція Франція
Жанрбіблійні і історичні композиції, портрети, книжкові ілюстрації.
ВчительФранческо Приматіччо і Нікколо дель Аббате Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, художник декоративного скла, ілюстратор Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокреалізм в портретах, маньєризм
Впливманьєризм
ТвориChrist and the woman taken in adulteryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїШтедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Нантський музей образотворчого мистецтва, Художня галерея Єльського університету, Ліонський музей красних мистецтв і Gadagne (museums)d Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Антуан Карон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Антуан Карон (фр. Antoine Caron 1521, Бове — 1599, Париж) — французький художник, представник маньєризму і школи Фонтенбло.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походить з міста Бове. За припущеннями, у Бове отримав і первісну художню освіту. Відомо, що в молоді роки працював по замовам церкви як майстер вітражів.

У період між 1540 та 1550 рр. працював у майстернях Фонтенбло, де керували італійці Франческо Пріматіччо і Ніколо дель Абате[1]. Пройшов через культ малюнка, такого характерного для маньєризму і школи Фонтенбло як французького центру маньєризму. Сам працював художником-ілюстратором для тогочасних книг (Овідій, «Метаморфози», французьке видання).

Про творчі пошуки в малюванні свідчать його малюнки та замальовки, переведені у друковану графіку[2].

1561 року він отримав посаду надвірного художника королів Генріха ІІ та Катерини Медічі. До його обов'язків додали функцію режисера надвірних свят і урочистостей. Збережена невелика частина малюнків художника з сюжетами придворних свят. Частка малюнків Антуна Карона була використана як картони для створення тогочасних сюжетних килимів-аррасів[2].

Антуан Карон помер у Парижі 1599 року.

Стиль Антуана Карона і місце в історії мистецтв

[ред. | ред. код]
А. Карон. «Тріумф зими», бл. 1568 р., приватна збірка

Проблемою другорядних митців школи Фонтенбло було нівелювання їх художніх манер. Донині частка картин іде не під авторськими іменами, а під позначкою «майстер школи Фонтенбло», настільки близькі твори за стилістикою. Навпаки, у 20 ст. поціновувалась індивідуальність, неповторність художньої манери. Цей постулат використаний і для оцінок творчого надбання митців минулого. Антуан Карон відрізнявся помітною художньою індивідуальністю на тлі низки майстрів школи Фонтенбло[1]. Більша частина творів Карона знищена, частка збережених віднесена до творчості інших митців. Збережені твори мають вплив вишуканості, елегантності і схильності до пістрявих фарб, переускладненості побудови[1] , метафоричної і алегоричної художньої мови.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
Картоньєр і художник Антуан Карон (1521—1599), аррас «Молодий король з радниками», серія «Легенда про Артемізію» 16 ст., Лувр, Париж.
«Алегорія війни»
  • «Портрет шляхетної пані», 1577
  • "Арешт і молитва Томаса Мора ", Музей Блуа, Франція
  • «Діана мисливиця»
  • «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», 1566, Лувр
  • «Сивілла Тибуртинська і імператор Октавіан Август», до 1580
  • «Науковці, що вивчають сонячне затемнення», Музей Гетті, Каліфорнія
  • «Історія королеви Артемісії. Мавзолей для чоловіка», малюнок
  • «Алегорія війни»
  • «Тріумф зими», 1568
  • «Алегорія померлого кохання», Лувр
  • «Тріумф смерті»
  • «Авраам і Мільхіседек»
  • «Турнір зі слоном», 1598

Галерея обраних творів

[ред. | ред. код]
«Історія королеви Артемісії. Мавзолей для чоловіка», малюнок
  • «Науковці, що вивчають сонячне затемнення»
    «Науковці, що вивчають сонячне затемнення»
  • «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», ліва частина композиції
    «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», ліва частина композиції
  • «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», центральна частина композиції понизу
    «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», центральна частина композиції понизу
  • «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», зображення римського Колізея в композиції
    «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», зображення римського Колізея в композиції
  • «Апофеоз Сімели»
    «Апофеоз Сімели»
  • Антуан Карон. «Сивілла Тибуртинська і імператор Октавіан Август», права частина композиції.
    Антуан Карон. «Сивілла Тибуртинська і імператор Октавіан Август», права частина композиції.
  • «Турнір зі слоном»
    «Турнір зі слоном»

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 15 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 15 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антуан Карон

Див. також

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Антуан_Карон