Апостоли Ліннея
«Апостолами Ліннея» називають учнів великого шведського натураліста Карла Ліннея (1707—1778), які брали участь у експедиціях у різних частинах світу, починаючи з кінця 1740-х років, збираючи насіння рослин, гербарні та зоологічні зразки. Плани деяких з цих експедицій були розроблені власне Ліннеєм або за його участі.
Володіючи хорошими організаторськими здібностями та досить добрими зв'язками у вищих ешелонах шведського суспільства, Ліннею не раз вдавалося домогтися виділення коштів на здійснення різних проєктів, пов'язаних з дослідницькими роботами у далеких країнах. Спонсорами таких проєктів виступали і Шведська Ост-Індійська компанія (деякі учні Ліннея вирушили в подорожі в Ост-Індію та Китай на кораблях цієї компанії як лікарі чи священники), і королівське подружжя[1].
Усі експедиції в ті часи були пов'язані з великими небезпеками, семеро «апостолів» під час подорожей померли[1]; серед них був і перший учень Ліннея, відправлений ним у експедицію, — Кристофер Тернстрем, який помер від тропічної гарячки, ймовірно малярії, на острові Côn Sơn' ' (зараз — В'єтнам). Після того, як вдова Тернстрема звинуватила Ліннея в тому, що саме з його вини її діти будуть рости сиротами, він став відправляти в експедиції лише тих своїх учнів, які були неодружені.
Зібрані під час подорожі колекції більшість «апостолів» привозили або надсилали Ліннею. Колекції Фредріка Гассельквіста, який помер у Смирні, були арештовані за борги і пізніше з великими складнощами викуплені королевою Швеції Луїзою Ульрікою[1].
Зазвичай до «апостолів Ліннея» зараховують 17 його учнів [1], перерахованих у наведеній нижче таблиці в порядку першого від'їзду в експедицію.
Роки | Науковець | Місця експедицій |
1746 | Кристофер Тернстрем | Китай |
1747—1751 | Пер Калм | Північна Америка |
1749—1752 | Фредрік Гассельквіст | Східне Середземномор'я |
1750 | Улоф Торен | Індія, Китай |
1750—1752 | Пер Осбек | Китай |
1751—1756 | Пер Лефлінг | Іспанія, Південна Америка |
1755 | Даніель Роландер | Суринам |
1758 | Антон Роландссон Мартін | Шпіцберген |
1761 | Карл Фредерік Адлер | Індія, Китай, острів Ява |
1761—1763 | Пер Форссколь | Єгипет, Ємен |
1765—1767 | Андерс Спарман | Китай |
1771—1772 | Андерс Спарман | Південна Африка |
1772—1775 | Андерс Спарман | Океанія, Південна Америка |
1775 | Андерс Спарман | Південна Африка |
1787 | Андерс Спарман | Сенегал |
1768—1771 | Даніель Карлсон Соландер | Австралія, Азія, Африка |
1772 | Даніель Карлсон Соландер | Ісландія |
1769—1774 | Йоганн Петер Фальк | Росія |
1770—1779 | Карл Петер Тунберг | Південна Африка, Ява, Японія, Цейлон |
1773 | Андреас Берлін | Гвінея |
1773—1776 | Георг Ротман | Туніс, Лівія |
1792—1796 | Адам Афцеліус | Сьєрра-Леоне |
Крім названих науковців, інші учні Ліннея пересилали та привозили йому ботанічні та зоологічні зразки. Наприклад, барон Клас Альстремер (1736—1794) після поїздки у справах свого бізнесу в Іспанію привіз звідти своєму вчителеві насіння південноамериканської рослини, яку згодом Лінней назвав на честь свого учня альстремерією[2].
- The Linnaeus Apostles — Global Science & Adventure [Архівовано 3 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.) (Перевірено 16 лютого 2011)
- Бруберг Г. Апостолы и линнеанство // Карл фон Линней = Gunnar Broberg. Carl Linnaeus / Пер. з швед. Н. Хассо. — Стокгольм : Шведский институт, 2006. — С. 37—42. — ISBN 91-520-0914-9. ISBN 978-9152009147
- Wilfrid Blunt. Linnaeus: the compleat naturalist. — London : Frances Lincon Limited, 2004. — ISBN 0711223629.