Апсілія
| |||||||||||||||||||
Апсілія — піздньоантичне та ранньосередньовічне державне утворення племені апсілів. В 730-х роках було приєднано до держави Абазгія.
Відомо з I століття н. е. Сформувалося з племінного союзу апсілів. Перша згадка про Апсілію міститься в праці давньоримського історика Плінія Старшого. Також про Апсілію згадує Арріан. На цей час входило до сфери впливу Римської імперії. В цей час відбувається внутрішнє зміцнення, запроваджуються перші закони правителем Юіланом. Саме ім'я свідчить про римську орієнтацію. Наступні правителі називали себе Юліанідами, але наскільки вони були родичами Юліана є дискусійним.
Десь наприкінці IV або напочатку V ст. Апсілія входить до складу царства Лазика, але зберігає внутрішню автономію. Фактичними справами й надали опікувалася місцева знать. У 450—460-х роках потрапляє у залежність від Іберійського царства, але до 480-х років знову повертається до сфери впливу Лазики.
У 540—550 роках тут панував Опсіт, представник лазької правлячої династії. Після придушення його повстання візантійцями вплив Лазики зменшується, а місцева знать все більше орієнтується безпосередньо на Візантію. десь у VII ст. місцеві правителі отримують візантійський титул архонтів, але повноваження їх невідомі, оскільки зберігають вплив намісники царів Лазики. Саме в цей час переноситься столиця до Себастопола.
З 705 року Апсілія зазнає потужних нападів арабів. Боротьбу очолив архонт Марін (в інших джерелах — Маріан), що користувався підтримкою візантійців та був в союзі з Абазгією і Місімнією. Проте до 711 року Апсілія зазнала чималих руйнувань, що визначало остаточний занепад. Після 736 року Леон I, архонт Абазгії, після успішних кампаній проти арабів приєднав Апсілію до своїх володінь.
Розташовувалося між річками Псирцха (неподалік нинішнього Нового Афона) і до фортеці Цибілій. Складалася з двох історичних областей — Гума і Абжуа. Найважливіші міста і фортеці: Тусуме, Цібіла, Пуста, Цкибин, Скотор, Моква.
Основу становила Цебельдинська культура, що сформувалася на основі колхідської культури. Було розвинено гончарство, обробка металів, торгівля з портами Римської імперії. Характерними тільки для цієї культури є сокири місцевого виробництва з досить довгим трубчастим вушком, борідкою, яка звисає. Апсіли перестали споруджувати свої поховання-могильники наприкінці VII — початку VIII ст. внаслідок арабських вторгнень.
Користувалися спочатку римськими, потім візантійськими монетами (переважно срібними), а також використовували монети, викарбувані в Каппадокії. Важливими торговельними центрами була столиця Апсілії — Себастопол — у форт-місто Цибілій (в подальшому відомий як Цебельда). Археологами тут виявлено фортифікаційну систему, 2 зальні церкви, лазню, сільськогосподарські комори, водосховище, водопровід.
- Воронов Ю. Н., Археологическая карта Абхазии, Сух., 1969
- Археологические исследования в Цебельде, Тб., 1983
| Незалежні грузинські держави |
|  | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|