Аптекарський приказ

Аптекарський приказ — галузевий орган центрального управління Московського царства XVI – XVIII сторіч, який відав питаннями охорони здоров'я та аптечної справи. Заснований (утворений) за часів царя Івана Грозного, тимчасово не діяв під час польської інтервенції в Московію (подій смутного часу); відновлений 1620 р. Від 1706 р. називався Головною аптекою. В 1714 р. реорганізований в Канцелярію Головної аптеки, пізніше в Аптекарську канцелярію. У 1721 р. увійшов до складу новоутвореної Медичної канцелярії, на його основі утворена Московська медична контора.

Аптекарський приказ очолювався суддею (аптекарським боярином) з числа наближених до царя бояр, мав адміністративні та судові повноваження; проте, в часи свого існування Аптекарський приказ не був суто адміністративним органом, він виконував і інші функції, зокрема виготовлення ліків, надання медичної допомоги, заготівлю та координацію заготівлі лікарських трав та інших видів лікарської сировини, підготовку фахівців у сфері медицини та фармації (фармакології) тощо.

Історія

Будівля Аптекарського приказу в Московському Кремлі (орієнтовно на початку 1600-х рр.)

.

Функції та штатна чисельність Аптекарського приказу

Англійський лікар Марк Рідлі, був особистим лікарем царя Федора Івановича; багато зробив для розвитку Аптекарського приказу.

В основі діяльності Аптечного приказу, як і більшості інших приказів, лежав функціональний принцип. І хоча чіткого розмежування компетенцій між приказами не було, предмети відання Аптекарського приказу дозволяють окреслити такі його функції:

• медичне обслуговування членів царської родини, Государевого двору, думних та московських чинів, осіб, підпорядкованих палацовим приказам, іноземців;
• прийом на службу та призначення у військо аптекарів та лікарів, організація і комплектування польових аптек;
• перевірка знань іноземних лікарів/аптекарів, які приїздили працювати в Росію. Допуск іноземних лікарів/аптекарів до роботи в Росії. Здійснення контролю діяльності іноземних лікарів/аптекарів, які працювали в Росії;
• здійснення протиепідемічних заходів;
• визначення придатності дворян до військової служби;
• забезпечення лікарською та фармацевтичною допомогою військ;
• проведення освідування хворих та скалічених (лікарської експертизи);
• організація збору, закупівлі та переробки лікарських трав та інших видів лікарської сировини. Організація належної роботи аптекарських садів та городів для вирощування лікарських рослин;
• підготовка лікарів в лікарській школі при Аптекарському приказі;
• нагляд за освітнім процесом в Аптекарському приказі;
• забезпечення стажування майбутніх лікарів у відомих фахівців;
• закупівля готових ліків, лікарських трав та інших видів лікарської сировини за кордоном та інше.

Література

• Подольська Є. А. Аптекарський приказ // Фармацевтична енциклопедія / Голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К.: «МОРІОН», 2010. - 1632 с. [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Палкин Б. Н. Аптекарский приказ // Большая медицинская энциклопедия. Том 2: Антибиотики-Беккерель / Гл.ред. Б.В.Петровский. - 3-е изд. - М.: Советская энциклопедия, 1975. - 608 с. [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Эскин Ю. М. Аптекарский приказ // Большая Российская энциклопедия: В 30-ти томах. Том 2: Анкилоз — Банка. — М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2005. [Архівовано 7 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Змеев Л. Ф. Первые аптеки в России. – М., 1887.
• Новомбергский Н. Я. Очерки по истории аптечного дела в до-Петровской Руси. — СПб., 1902.
• Соколовский М. К. Характер и значение деятельности Аптекарского приказа. – Спб., 1904. [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Лахтин М. Ю. Медицина и врачи в Московском государстве в допетровской Руси. – М., 1907.
• Леонтьев Д. А. Краткий исторический очерк аптечного дела в России. – СПб., 1910.
• Томашевский В. В. Аптекарский приказ в XVII веке. Дис. …канд. ист. наук. – Л., 1952. – 344 с.
• Мирский М. Б. Аптекарский приказ (К 410-летию государственного управления медицинскими делами в России) // Сов. здравоохранение. - 1991. - № 11. - С. 72 – 77.
• Новосельский А. А. Аптека XVII в. // Новосельский А. А. Исследования по истории эпохи феодализма. – М., 1994. – С. 197 – 217.
• Мирский М. Б. Очерки истории медицины в России XVI-XVIII вв. – Владикавказ: Госкомиздат РСД-А, 1995. — 172 с. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Коротеева Н. Н. История фармации (XVI – начало ХХ вв.). – Курск: изд-во Курск.гос.тех.ун-та, 2006. – 303 с.
• Коротеева Н. Н. Становление и развитие аптечной службы в России в XVI – начале ХХ вв. Дис. ... док. ист. наук. – Курск, 2011.
• Печникова О. Г. Органы управления государственной медициной России с XVI до начала XIX вв.: правовое положение, структура, функции. Монография. - Абакан: Сервисный пункт, 2014. - 154 с.
• История здравоохранения дореволюционной России (конец XVI - начало XX в.) / под ред. Р. У. Хабриева. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. - 248 с. (також тут: История здравоохранения дореволюционной России (конец XVI - начало XX в.) / под ред. Р. У. Хабриева. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. - 248 с. [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.])