Апторніс
†Апторніс Час існування: міоцен–голоцен, 19–0.005 млн р. т. | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Художня реконструкція
| ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Види
| ||||||||||||
| ||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||
* Apterornis
| ||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||
|
Апторніс (Aptornis) — викопний рід журавлеподібних птахів родини Aptornithidae. Вони були ендеміками Нової Зеландії, нелітаючі родичі кагу, сонячної чаплі та пастушків.
Череп масивний, товстостінний. Мав довге пір'я на спині та вигнутий, товстий дзьоб. У нього були розвинені сильні ноги та шийні м'язи. Маленькі крила вказують, що апторніс був нелітаючим. Птах сягав близько 80 см у висоту і, можливо, важив до 19 кілограмів. Північний вид був меншим за південний (важив близько 16 кг). Ймовірно, живився ягодами, листям м'яких трав'янистих рослин, безхребетними, такими як комахи та павуки, і дрібними хребетними, такими як ящірки. Існує ряд доказів, що вони мешкали на відкритих просторах, а не у густому лісі.[1]
Представники роду не були широко поширені. Вимерли у Середні віки до приходу європейців (близько 1300 року). Причиною вимирання було полювання корінного населення, завезення чужорідних видів — пацюків та собак.
Описано три види:
- Апторніс Північного острова (Aptornis otidiformis, Оуен 1844)
- Апторніс Південного острова (Aptornis defossor, Оуен 1871)
- Aptornis proasciarostratus Worthy, Tennyson & Scofield, 2011 (Знайдений на Південному острові)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Це незавершена стаття про викопних птахів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |