Апшинець (річка)
| Апшинець | |
|---|---|
 | |
| 48°16′52.000000099608″ пн. ш. 24°9′26.0000000992″ сх. д. / 48.28111° пн. ш. 24.15722° сх. д. | |
| Витік | озеро Апшинець (масив Свидовець) |
| • координати | 48°16′52.000000099608″ пн. ш. 24°9′26.0000000992″ сх. д. / 48.28111° пн. ш. 24.15722° сх. д. |
| • висота, м | 1487 м |
| Гирло | Чорна Тиса |
| • координати | 48°19′11.96400009999″ пн. ш. 24°13′15.780000100006″ сх. д. / 48.31999° пн. ш. 24.22105° сх. д. |
| Басейн | басейн Дунаю і Басейн Тиси |
| Країни: |  УкраїнаЗакарпатська область Рахівський район |
| Регіон | Закарпатська область |
| Довжина | бл. 7 км |
 | |
Апшине́ць — невелика річка (потік) в Українських Карпатах, у межах Рахівського району Закарпатської області. Права притока Чорної Тиси (басейн Дунаю).
Довжина близько 7 км. Долина здебільшого у вигляді ущелини. Річище порожисте, з невеликими водоспадами. У середній течії протікає територією Апшинецького заказника. На річці зовсім немає населених пунктів чи автомобільних доріг. Завдяки цьому Апшинець — екологічно чиста річка.
Витікає з озера Апшинець, що при північних схилах головного хребта масиву Свидовець, між горами Трояска і Догяска. Тече в північно-східному напрямку.
В 1930-х рр. при гирлі річки існувало господарство для сплаву лісу. За допомогою клявзи потік води перекривали для подальшого сплаву деревини. До наших днів руїн клявзи не збереглося, ймовірно, через одну з масштабних повеней, зокрема, 1999 року.[2]
.jpg)
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Зміни в морфосистемі басейну річки Апшинець після катастрофічної повені зими 1999 року// Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат. dsr.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
- Каталог річок України. / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
- (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с.
- Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 23
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
