Аргументація
Зовнішній вигляд
Аргументація в загальному значенні — це процес обґрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, доцільності. Обґрунтування може здійснюватися різними способами:
- положення можуть бути обґрунтовані завдяки безпосередньому зверненню до дійсності (експеримент, спостереження тощо). Саме такий спосіб часто використовується в природничих науках;
- обґрунтування може бути здійснене за допомогою вже відомих положень (аргументів), завдяки побудові певних міркувань (доказів). У цьому разі людина також певним чином звертається до дійсності, але вже не безпосередньо, а опосередковано. Такий спосіб характерний переважно гуманітарним наукам.
У курсі логіки вивчається саме аргументація другого типу. Це означає, що предметом подальшого розгляду буде процес обґрунтування, доведення істинності певного положення (твердження, гіпотези, концепції) на основі використання інших положень.
У структурі аргументації виокремлюють:
- тезу — це положення, яке необхідно обґрунтувати.
- аргумент — це твердження, за допомогою яких обґрунтовується теза.
- антитезу — твердження, прямо протилежне тезі.[1]
- контраргумент — аргумент, що доводить антитезу або аргумент, який спростовує інший аргумент.[1]
У сучасному виданні з риторики «Майстер публічних виступів» Микола Овчаров розрізняє логічну та доказову аргументацію.[2] Доказова має три форми:
- Наукова — наукові експерименти, дослідження, статистика.
- Практична — практичні приклади на своєму або чужому досвіді.
- Візуальна — практичні приклади відомої людини або групи людей (подія).
- ↑ а б Овчаров, Микола (2024). Ключові терміни. Доказова аргументація. Київ: Інститут риторики імені Д. Кеннеді. с. 9. ISBN 978-617-8547-01-1.
- ↑ Овчаров, Микола (27 лютого 2023). Майстер публічних виступів: Монохромне видання (укр.). Інститут риторики імені Д.Кеннеді.
- Аргументація // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Обґрунтування // ФЕС, с.438
- Юридична аргументація // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 850. — ISBN 978-966-937-233-8.
- Логічна та доказова аргументація // Майстер публічних виступів: Монохромне видання./ М.Овчаров — 2023. — с.165—187 — ISBN 978-966-136-919-0
- Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 60-61.
- М. С. Бургін. Аргументації теорія [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.