Ардатов (Нижньогородська область)
селище міського типу Ардатов | |||
---|---|---|---|
рос. Ардатов | |||
| |||
Знаменський Собор | |||
Країна | Росія | ||
Суб'єкт Російської Федерації | Нижньогородська область | ||
Муніципальний район | Ардатовський район | ||
Поселення | Робітниче селище Ардатов | ||
Код ЗКАТУ: | 22202551000 | ||
Код ЗКТМО: | 22602151051 | ||
Основні дані | |||
Час заснування | 1552 | ||
Статус селища міського типу | 1959 | ||
Населення | ↘8777[1] (2017) | ||
Площа | 11 км² | ||
Поштові індекси | 607130 | ||
Телефонний код | +7 83179 | ||
Географічні координати: | 55°14′18″ пн. ш. 43°05′47″ сх. д. / 55.238333333333° пн. ш. 43.096388888889° сх. д. | ||
Висота над рівнем моря | 151 м | ||
Мапа | |||
| |||
|
Ардатов (рос. Ардатов) — селище міського типу у Нижньогородській області Росії, адміністративний центр Ардатовского муніципального району[2].
Селище розташоване на місці впадання річки Сіязьма у річку Леметь, за 30 км на північний захід від залізничної станції Мухтолово, за 50 км на захід від Арзамаса, за 162 км на північний захід від Нижнього Новгорода.
Згідно з даних, які було отримано від археологів, перші поселення на території Ардатовського району були в VII—III тисячоліттях до н. е. З II по IX століття район був заселений мордовськими племенами, а також волзькими булгарами, поволзькими фінами і кипчаками. Багатонаціональний склад поселень був пов'язаний з тим, що через територію району проходив Великий шовковий шлях. Крім цього, активно розвивалося тваринництво[3].
З IX по XII століття з'явилися слов'янські племена. Історично на землі району із заходу претендували руські князі, а зі сходу — ординці.
Назва Ардатов пов'язана з легендою про провідника Ардатка, який провів війська Івана Грозного через ліси і отримав за це мордовське селище, яке назвали Ордатовим присілком (згодом стало палацовим селом).
Місцеві історики припустили дату заснування Ардатова — 1552 рік, коли через землі, на яких стоїть нинішнє селище, пройшло військо Івана Грозного і розгромило Казанське ханство.
Існує й інша версія виникнення назви Ардатов. Відповідно до неї, Ардатов знаходився на кордоні Орди і тому отримав видозмінену назву.
Ордатовий присілок вперше зустрічається в «Арзамаських помісних актах» за 1578 рік.
У 1779 році Ардатов отримав статус міста, у 1925 році втратив його.
У 1802 році побудований собор на честь Знамення Пресвятої Богородиці, трипрестольний.
У 1829 році збудовано церкву на честь Божої Матері «Всіх скорботних Радість».
У 1910 році була побудована школа № 1 (Жіноча гімназія).
З 1959 року селище міського типу[4].
У 2013 році побудований фізкультурнооздоровчий комплекс «Рубін».
У 2014 році збудовано каплицю на честь Святого мученика Іоана Воїна.
1959[5] | 1970[6] | 1979[7] | 1989[8] | 1999[9] | 2002[10] | 2008[11] |
---|---|---|---|---|---|---|
6264 | ↗6887 | ↗7917 | ↗9353 | ↗10 300 | ↘10 117 | ↘9872 |
2009[11] | 2010[10] | 2011[11] | 2012[12] | 2013[13] | 2014[14] | 2015[15] |
↘9758 | ↘9566 | ↘9542 | ↘9353 | ↘9199 | ↘9018 | ↘8782 |
2016[16] | 2017[1] | |||||
↗8799 | ↘8777 |
- ↑ а б (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Населённые пункты Ардатовского района [Архівовано 2006-10-07 у Wayback Machine.]
- ↑ МБУК «МБС» / Краеведение / Ардатовский край. www.ard-bib.ru. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019. [Архівовано 2019-08-08 у Wayback Machine.]
- ↑ СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 119.(рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Постановление Законодательного Собрания области от 17.06.1999 № 184 «Об установлении формулы расчета суммы единого налога на вмененный доход, значения базовой доходности, повышающих (понижающих) коэффициентов в сфере розничной торговли на территории Нижегородской области». Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
- ↑ а б Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность и размещение населения Нижегородской области. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- ↑ а б в Нижегородская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2016 годов
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року