Перейти до вмісту

Аркадій Аріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аріс.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Золотов.
Аркадій Аріс
ПсевдонімArcady Aris
Народився29 січня 1901(1901-01-29) або 16 (29) січня 1901[1]
Сінер, Аліковська волостьd, Ядринський повіт, Казанська губернія, Російська імперія
Помер14 листопада 1942(1942-11-14) (41 рік) або 1 червня 1942(1942-06-01)[1] (41 рік)
Іланський, Іланський район, Красноярський край, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьписьменник, літературний критик, перекладач, редактор
Alma materСимбірське чуваське педагогічне училище
Мова творівчуваська
Роки активності1919 — 1937
Жанрпроза
ЧленствоСП СРСР
ПартіяКПРС

Арка́дій Іва́нович А́ріс (за паспортом Золотов; 29 січня 1901, с. Сінер, Казанська губернія[2] — 1 червня 1942, станція Іланська, Красноярський край, РСФСР, ГУЛАГ) — чуваський прозаїк, критик , перекладач.

Кузен чуваського фольколориста Миколи Юта.

Від 1934 року член спілки письменників СССР[3][4][5].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Аліковську двокласну школу, у 1915 вступив до Симбірської чуваської школи. Там прочитав твори поета Костянтина Іванова, Тайри Тімккі, Миколи Васильєва (Шупуссіні) та вирішив присвятити себе чуваській літературі.

1919 року був обраний керівником чуваської секції відділу освіти Симбірського губвиконкому. У квітні того ж року разом із братами Арсенієм та Миколаєм вступив до 7-го Симбірського стрілецького полку й у його складі до 1920 брав участь у російській громадянській війні на боці більшовиків, під час війни сам став більшовиком, вступивши до їхньої партії.

1922 — закінчив педагогічний інститут.

1922 — переїхав до Чебоксар.

1928—1931 — редактор газети «Хипар» («Канаш») і журналу «Сунтал», у той же час керував справами в журналі «Капкан» і брав активну участь у створенні та розширені мережі радіомовлення в Чувашії. Брав участь у виданні альманаху «Трактор» (у майбутньому журнал «Таван Атал»).

1934 — чуваські письменники делегують його на Перший всесоюзний з'їзд письменників, де він виступив зі статтею про розвиток чуваської літератури.


Арештований 23 жовтня 1937[6].

14 листопада 1942 помер.

Літературна робота

[ред. | ред. код]

Перш за все відомий як автор статей про теоретичні питання чуваської радянської літератури.

1926 — «Куди йдемо?» («Ăçталла каятпăр?»), 1929 — «На шляху перевірки сил чуваської літератури» («Чăваш литературин пултарăхĕн тĕрĕслев çулĕ çинче»), 1933 — «Нагальні питання художньої літератури» («Илемлĕ литературăн паянхи ыйтăвĕсем»), 1935 — «За гостроту і культуру мови» («Чĕлхе çивĕчлĕхĕшĕн, чĕлхе культуришен») тощо.

Переклав чуваською «Мої університети» Максима Горького, та «Чапаєв» Д. Фурманова.

Література

[ред. | ред. код]
  • Л. А Ефимов, «Аликовская энциклопедия», Чувашское книжное изд-во, Чебоксары, 2009.
  • Л. И. Ефимов, «Элĕк Енĕ» (Край Аликовский), Аликово, 1994.
  • А. А. Золотов, Муракаева (Золотова) Светлана Арсентьевна, «Принципам не изменили», Аликово — Чебоксары, 1998.
  • Васильев Н Краткий очерк истории чувашской литературы — М.- Центральное издательство народов СССР.- с. 56,59? 1930.
  • Данилов Д. Чувашская художественная литература (в книге «Советская Чувашия. Национально-культурное строительство») — М.- с. 129—212? 1933.
  • Лукин Л. Газете «Знамя коммунизма»- 40 лет — Чебоксары.- Чувашский календарь, 1958.
  • Сорокин В. Мощная сила: К 30-летию радиопередач на чувашском языке.- Шупашкар,- «Родная Волга».- № 3.- с. 75 — 84, 1962.
  • Хлебников Г. Путь чувашского романа.- Шупашкар.- «Родная Волга».- № 3.- с. 75 — 84, 1963.
  • Юрьев М. Критик — публицист. — Шупашкар.- «Знамя коммунизма».- 10 января, 1966.
  • Юрьев М. Народ его не забудет. — Аликово.- «Пурнăç çулĕпе».- 29 января, 1966.
  • История Чувашской АССР . Т. 2, 1967.
  • Юрьев М. Аркадий Золотов: Библиографический справочник.- Чебоксары.- Чувашкнигоиздат.- с. 104—106, 1968.
  • Золотов, В. Вĕсем Аркадий Золотова вĕрентнĕ / В. Золотов // Пурнăç çулĕпе (Элĕк р-нĕ). — 2000. — 16 раштав.
  • Игнатьев, В. Парти çулĕпе утнă / В. Игнатьев // Тăван Атăл. — 1981. — № 4. — С. 16.
  • Ратаева, Н. Аркадий Золотов / Н. Ратаева // Канаш (Ульяновск обл.). — 2001. — 26 кăрлач. — С. 4.
  • Ратаева, Н. Золотовсем — И. Я. Яковлев вĕренекенĕсем / Н. Ратаева // Канаш (Ульяновск обл.). — 2000. − 24 чÿк.
  • Ю. А. Силэм Ылтăн ятлă çыннăмăр / Ю. Силэм // Ялав. — 2001. — № 1. — С. 24—25.
  • Сорокин, В. Пĕр айăпсăр синкер курнăскер / В. Сорокин // Чăваш хĕрарăмĕ. — 2001. — 17 нарăс (№ 7). — С. 4.
  • Уткин, Г. Тимĕр тылă никама та хĕрхенмен / Г. Уткин // Хыпар. — 2001. — 1 нарăс.
  • Юрьев, М. Халăх ырăпа асăнать / М. Юрьев // Коммунизм ялавĕ. — 1976. — 3 февр.
  • Ялкир, П. Айăпсăр синкер курнисем / П. Ялкир // Хыпар. — 2003. — 20 çĕртме.
  • Ялкир, П. Паллă çыравçă, общество ĕçлевçи / П. Ялкир // Тăван Атăл. — 2001. — № 4. — С. 63—64.
  • Аркадий Иванович Золотов (1901—1942) // Принципам не изменили. — Аликово-Чебоксары, 1998. — С. 107—108.
  • Васильев, В. Жертвы нескольких строчек / В. Васильев // Совет. Чувашия. — 2002. — 18 янв.
  • Золотов, В. В «обойму» имя писателя вставили без проверки / В. Золотов // Совет. Чувашия. — 2001. — 14 нояб.
  • К 100-летию писателя // Время. — 2001. — 27 янв.
  • Кузнецов, И. Боец культурного фронта / И. Кузнецов // Совет. Чувашия. — 1989. — 22 июня.
  • Сорокин, В. Оклеветанный молвой / В. Сорокин // Республика. — 2001. — 28 февр. (№ 15). — С. 5
  • Тимофеев, Н. Быть нужным народу / Н. Тимофеев // Совет. Чувашия. — 1976. — 29 янв.
  • Юрьев, М. Оружием критики / М. Юрьев // Молодой коммунист. — 1971. — 4 февр.

Вшанування

[ред. | ред. код]
  • Меморіальна дошка на історичній будові школи кінця 19 ст, в. Аліково, Чуваська республіка[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Исаев Ю. Н. Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
  2. ↑ нині — Аліковский район, Чувашія, Росія
  3. ↑ (рос.) Культурна спадщина Чувашії. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  4. ↑ Офіційний сайт Аліковського р-ну ЧР. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 13 лютого 2018.
  5. ↑ Чуваська енциклопедія [Архівовано 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Списки жертв. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  7. ↑ (рос.) Золотов Аркадій Іванович — письменник-перекладач, літературознавець та журналіст увіковічений у мармурі. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 13 лютого 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аркадій_Аріс&oldid=35903340