Перейти до вмісту

Арлін Дал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дал.
Арлін Дал
англ. Arlene Dahl
Ім'я при народженніангл. Arlene Carol Dahl
Народилася11 серпня 1925(1925-08-11)[3][4][5]
Міннеаполіс, Міннесота, США
Померла29 листопада 2021(2021-11-29)[6] (96 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[7]
Громадянство США
Діяльністьакторка театру, телеакторка, кіноакторка, модель, колумніст, підприємиця, художниця по костюмах, підприємниця
Alma materМіннесотський університет і Washburn High Schoold
Роки діяльності1947 — 2012
ПартіяРеспубліканська партія США
ЧоловікЛекс Баркер (1951—1952),
Фернандо Ламас (1954—1960),
Крістіан Р. Холмс (1960— 1964),
Алексіс Ліхейн (1964—1969),
Ронсвіл Шаум (1969—1976),
Марк Розен (1984)​
ДітиЛоренцо Ламас[8]
IMDbnm0006428
Нагороди та премії
CMNS: Арлін Дал у Вікісховищі

Арлін Керол Дал (англ. Arlene Carol Dahl; 11 серпня 1925, Міннеаполіс, Міннесота — 29 листопада 2021, Нью-Йорк) — американська акторка театру, кіно та телебачення. Мати Лоренцо Ламаса.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 11 серпня 1925 року у Міннеаполісі, штат Міннесота, в родині норвезьких іммігрантів Рудольфа Дала та Ідель Свон. З дитиства захоплювалася театром, відвідувала ораторські курси та уроки танців. Після закінчення школи вступила до місцевої драматичної трупи, одночасно працюючи моделлю. Нетривалий час навчалася в Університеті Міннесоти, після чого переїхала до Чикаго, а потім до Нью-Йорка, де грала на сцені і була помічена голлівудським агентом.

Її справжній кінодебют відбувся 1947 року в музичному фільмі «Моя дика ірландська роза» Девіда Батлера, після успіху якого студія Metro-Goldwyn-Mayer уклала з нею довготривалий контракт. Надалі в неї були головні ролі у фільмах «Панування терору» (1949) Ентоні Манна, «В тилу ворога» (1950) Сема Вуда, «Три маленькі слова» (1950) Річарда Торпа, «Відтінок червоного» (1956) Алана Двона, «Фортуна — це жінка» (1957) Сідні Гілліата, «Подорож до центру Землі» (1959) Генрі Левіна.

На початку 1950-х років познайомилася з актором Лексом Баркером, з яким вступила у шлюб 16 квітня 1951 року, і розлучилася наступного року. 1954 року її другим чоловіком став аргентинський актор Фернандо Ламас. 1958 року у подружжя народився син Лоренцо Ламас, який теж став актором. Після народження сина Дал в основному завершила свою кар'єру, хоча й продовжувала з'являтися у другорядних ролях в кіно та на телебаченні. Пізніше працювала журналісткою та заснувала власну лінію білизни та косметики. Після розлучення з Ламасом 1960 року акторка ще чотири рази ставала до шлюбу та народила ще двох дітей — доньку Крістіну Керол Холмс від третього чоловіка Крістіана Холмса, техаського нафтовика, та сина Ронсвіла Андреаса Шаума від п'ятого чоловіка Р. Шаума. Її останньою роллю в кіно стала роль матері головного героя у виконанні Лоренцо Ламаса у відеофільмі «Ніч воїна» (1991). Її внесок до американської кіноіндустрії відмічено іменною зіркою на Голлівудській алеї слави. 1984 року її чоловіком став дизайнер Марк Розен, з яким вони проживали між Нью-Йорком та Вест-Палм-Біч, штат Флорида, і шлюб з яким тривав до самої смерті акторки.

Арлін Дал померла 29 листопада 2021 року в себе вдома у Нью-Йорку в 96-річному віці[9].

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1947 ф Моя дика ірландська роза My Wild Irish Rose Роза Донован
1948 ф Наречена божеволіє The Bride Goes Wild Тіллі Сміт Олівер
1948 ф Південний янкі A Southern Yankee Салліван Везербі
1949 ф Панування терору Reign of Terror Мадлон
1950 ф В тилу ворога Ambush Енн Дюверел
1950 ф Три маленькі слова Three Little Words Ейлін Персі
1951 ф Без зайвих запитань No Questions Asked Елен Сейберн Джесман
1952 ф Золоті Кариби Caribbean Gold Крістін Барклай Макалістер
1953 ф Діамантова королева The Diamond Queen королева Майя
1954 ф Світ жінки Woman's World Керол Телбот
1956 ф Відтінок червоного Slightly Scarlet Дороті Лайонс
1957 ф Фортуна — це жінка Fortune Is a Woman Сара Мортон Бренвілл
1959 ф Подорож до центру Землі Journey to the Center of the Earth Карла Гетеборг
1964 ф Поцілунки для мого президента Kisses for My President Доріс Рейд Вівер
1969 ф Шлях до Катманду The Pleasure Pit Лорін
1970 ф Загарбники землі Land Raiders Марта Карденас
1979—1987 с Човен кохання The Love Boat різні персонажі
1981 с Острів Фантазій Fantasy Island Амелія Шелбі
1981—1984 с Одне життя, щоб жити One Life to Live Люсінда Шенк Вілсон
1991 ф Ніч воїна Night Of The Warrior Іді Кін, мати Майлза
1995—1997 с Ренегат Renegade Вірджинія Бідл / Елейн Карлайл
1995 с Всі мої діти All My Children леді Люсіль
1999 с Ейр Америка Air America Синтія Гарленд

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #137573995 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ GeneaStar
  5. ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  6. ↑ Legendary Actress Arlene Dahl, Mother Of Lorenzo Lamas, Dies At Age 96
  7. ↑ The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  8. ↑ The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2021. — P. A21. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 30 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Арлін Дал на сайті IMDb (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арлін_Дал&oldid=44177297