Перейти до вмісту

Армандо Пескаторі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Армандо Пескаторі
Народження11 лютого 1884(1884-02-11)
Парма, Емілія-Романья, Королівство Італія
Смерть23 серпня 1957(1957-08-23) (73 роки)
Рим, Італія
Країна Королівство Італія
ЗванняКорпусний генерал[d]
Війни / битвиІталійсько-турецька війна
Перша світова війна
Друга світова війна
Нагороди
Офіцер Військового ордена Італії
Офіцер Військового ордена Італії
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Офіцер ордена Корони Італії
Офіцер ордена Корони Італії
Командор ордена Корони Італії
Командор ордена Корони Італії
Пам'ятна медаль Італійсько-турецької війни 1911—1912
Пам'ятна медаль Італійсько-турецької війни 1911—1912
Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918

Армандо Пескаторі (італ. Armando Pescatori, 11 лютого 1884, Парма - 23 серпня 1957, Рим) — італійський генерал.

Біографія

[ред. | ред. код]

Армандо Пескаторі народився 11 лютого 1884 року у Пармі. У 1904 році вступив до Військової академії в Модені, яку закінчив у 1907 році у звання молодшого лейтенанта і був призначений в 4-й піхотний полк. 5 вересня 1910 року отримав звання лейтенанта. Брав участь в італійсько-турецькій війні (1911-1912), за що був нагороджений однією срібною та двома бронзовими медалями «За військову доблесть».

Після повернення до Італії Армандо Пескаторі отримав звання капітана. Брав участь у Першій світовій війні у складі 3-го піхотного полку. Отримав звання майора, командував батальйоном 221-го піхотного полку. За участь у битві при Вітторіо-Венето був нагороджений другою срібною медаллю «За військову доблесть».

Після закінчення війни ніс службу у генеральному штабі армії. Протягом 1920-1921 років пройшов навчання у Військовій школі (італ. Scuola di guerra dell'esercito) в Турині. Надалі ніс службу в Північній Африці, де командував батальйоном 48-го піхотного полку. У 1928 році отримав звання лейтенант-полковника і повернувся до Італії і ніс службу в армійському корпусі в Болоньї. У 1931 році отримав звання полковника. Протягом 1931-1934 років був інструктором з колоніальних операцій у Військовій школі в Турині. Протягом 1934-1937 років командував 90-м піхотним полком.

У травні 1937 року Армандо Пескаторі повернувся до Киренаїки, де ніс службу у 62-й піхотній дивізії, яка базувалась у Тобруці. 1 липня того ж року отримав звання бригадного генерала. 10 квітня 1939 року був переведений до складу Вищого командування збройних сил у Північній Африці (італ. Comando superiore Forze armate dell'Africa Settentrionale) у Триполі. 1 березня 1940 року був призначений командувачем 2-ї лівійської дивізії.

Незабаром після вступу Італії у Другу світову війну, у липні 1940 року Армандо Пескаторі отримав звання дивізійного генерала. Брав участь в Італійському вторгненні до Єгипту.

10 грудня під час британського контрнаступу Армандо Пескаторі потрапив до полону. Він був відправлений до Індії, у табір для військовополонених вищих офіцерів у місті Деградун, де перебував до 1945 року. Після повернення до Італії був нагороджений Військовим орденом Італії та отримав звання корпусного генерала.

Протягом 1947-1950 років був президентом Клубу офіцерів (італ. Circolo Ufficiali). Помер у Римі 23 серпня 1957 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]