Перейти до вмісту

Армас Лауніс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Армас Лауніс
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження22 квітня 1884(1884-04-22)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняГямеенлінна, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті7 серпня 1959(1959-08-07)[1][2][…] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіНіцца[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Фінляндія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, журналіст, музикознавець, музичний етнограф, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриопера Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГельсінський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Knight First Class of the Order of the White Rose of Finland Officer of the order of Nichan Iftikhar
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Армас Лауніс (фін. Armas Launis 1884(1884)Гямеенлінна, Канта-Гяме, Південна Фінляндія, Російська імперія — 1959, Ніцца, Франція) — фінський композитор, етномузикознавець, музичний педагог, письменник і журналіст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Лауніс — автор десяти опер, до яких сам писав лібрето. Найбільш відомі:

  • «Сім братів» (1913), перша фінська комічна опера
  • «Куллерво» (1917);
  • «Аслак Гетта» (поставлена в 2004 під керуванням Сакарі Орамо);
  • «Юдіф».

Серед творів Лауніса також камерні музичні композиції, кантати, твори для хору, сюїти для оркестру, музика для першого етнографічного фільму «Одруження в Карелії, країні поезії» (1921) та інші твори.

Етномузикознавець

[ред. | ред. код]

Лауніс — один із перших дослідників і збирачів народної музики. Відвідував Лапландію (1904, 1905, 1922), Кайну (1902), Інграм (1903 — 1906), Карелію (1902 — 1905), Естонію (1930), записуючи мелодії, спів відомих виконавців, плакальниць. Лауніс вмів оцінити багатство і динамізм поезії, покладеної на музику, розумів усю важливість народної культури. Його численні публікації та колекції досьогодні є частиною народного надбання.

Пізніше, подорожуючи Північною Африкою, він цікавився музикою бедуїнів, арабів і берберів, яка згодом додала новий колорит до його власної музики.

Педагог

[ред. | ред. код]

Доктор наук (1911), агреже, Лауніс викладав з 1922 по 1925 роки музичний аналіз і композицію в Гельсінському університеті. Він удосконалював свої знання в Берліні (у Вільгельма Клатте) і у Веймарі (у Вальдемара фон Баусснера).

Піклуючись про доступність музичної освіти для всіх, він створив перші народні консерваторії у Фінляндії, які існують досьогодні. Лауніс керував ними до 1930.

З 1920 Армас Лауніс отримував довічну пенсію від фінської держави, при цьому маючи право жити за кордоном.

Журналіст

[ред. | ред. код]

Прагнучи зберігати контакт зі своєю батьківщиною, він працював постійним кореспондентом "Helsingin Sanomat", "Uusi Suomi" і "Suomen Kuvalehti", і журналістом при Французькій асоціації з обмінів у галузі мистецтва, а також був членом і засновником Товариства іноземної преси Лазурного берега.

Остаточно влаштувавшись у Франції, в Ніцці у 1930, Лауніс брав активну участь в музичних і культурних обмінах між Францією і Фінляндією.

Твори

[ред. | ред. код]

Опери

[ред. | ред. код]
  • Сім братів (1913)
  • Куллерво (1917)
  • Аслак Гетта (1922)
  • Пісня чаклунки (1934)
  • Карельська хустка (1937)
  • Літо, яке так і не настало (1936)
  • Жеюдіт (1937 — 1940)
  • Жили-були (1939)
  • Теодора (1939)
  • Замерзлі вогні (1957)

Книги

[ред. | ред. код]
  • Über Art, Entstehung und Verbreitung des estnisch-finnischen Runenmelodien (1910)
  • Ooppera ja puhenäytelmä: muutamia vertailevia piirteitä (1915)
  • Esivanhempieni muisto 1500-1900 (1921)
  • Aslak Hetta: 3 näytöksinen ooppera (libretto - 1921)
  • Kaipaukseni maa. Lapinkävijän muistoja (1922)
  • Murjaanien maassa (1927)
  • Suomen maaseutukaupunkien kansankonservatoriot (1927)
  • Erään Turumaalaisen saaristolaisuvun vaiheita (1929)
  • Tunturisävelmiä etsimässä. Lapissa 1904 ja 1905. (Minna-Riikka Järvinen) (2004)

Колекції мелодій

[ред. | ред. код]
  • Lappische Juoigos-Melodien (1908) (Mélodies lapones)
  • Suomen kansan sävelmiä IV: Inkerin runosävelmät (1910)
  • Suomen partioväen laulukirja (1917)
  • Suomen kansan sävelmiä IV: II Karjalan runosävelmät (1930)
  • Eesti runoviisid (Tartto 1930)

Статті

[ред. | ред. код]
  • Runosävelmistä (Kalevalaseuran vuosikirjaI, 1921)
  • Kullervo-oopperan esihistoriaa (Kalevalaseuran vuosikirja I, 1921)
  • Saamein säveleitä etsimässä (Kalevalaseuran vuosikirja 2, 1922)
  • Muuan karjalainen kanteleensoittaja (Kalevala seuran vuosikirja, 1923)

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Ahmajärvi, Jouni 2003: Додати «Se maa on taikamaa, on maa mun kaipauksen». Armas Launiksen kuva Lapista ja saamelaisista. Julkaisematon pro gradu-tutkielma. Oulun yliopisto, Historian laitos.
  • Fantapié, Henri-Claude 2000: Armas Launis (1884-1959): un compositeur finlandais dans le contexte niçois et français . Boréales 2000: 78/81, p. 213-230.
  • Fantapié, Henri-Claude 2003: Додати Quand un compositeur du Nord croise un collègue venu du Sud ... Boréales 2003: Додати 86/89, p. 249-263.
  • Hako, Pekka 1982: Armas Launis 1884-1959. - Felix Krohn, Armas Launis, Ernst Linko. Hämeen läänin taidetoimikunta, Hämeenlinna.
  • Hako, Pekka 2004: Додати Armas Launis: opera composer. Finnish music quarterly 2004: Додати 2, s. 42-47.
  • Heinonen, Kati 2005: Додати Armas Launiksen fonogrammit Soikkolasta: laulutavan, runon ja laulutilanteen välisiä yhteyksiä kalevalamittaisessa runoudessa. Pro gradu-tutkielma, http://ethesis.helsinki.fi/julkaisut/hum/kultt/pg/heinonen/ [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] .
  • Jouste, Marko 2004: Додати Armas Launiksen vuoden 1904 Lapin matkan joikusävelmien keräys ja soiva vertailuaineisto. - Musiikin suunta 2004: Додати 2, s. 58-81.
  • Järvinen, Minna Riikka 2004: Додати Ummikkona Pohjan perille. - Launis, Armas: Tunturisävelmiä etsimässä. Lapissa 1904 ja 1905. Toim. Minna Riikka Järvinen. Helsinki: SKS, 341-351.
  • Tomasi, Henri 1940: Armas Launis. Notes biographiques. Kullervo. Autres œuvres. Préface de H.Holma. London.
  • Väisänen, AO 1960: Armas Launis 1884-1959. Kalevalaseuran vuosikirja 40, s. 345-349.
  • Tarasti Eero, Muotokuvia, Imatran Kansainvälisen Semiotiikka-Instituutin julkaisuja, nr.3.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #101371861 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.


[[Категорія:Композитори академічної музики XX століття]