Армін Мюллер-Шталь
Армін Мюллер-Шталь | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Armin Mueller-Stahl | ||||
Народився | 17 грудня 1930 (94 роки) м. Тільзіт Східна Пруссія | |||
Національність | німець | |||
Громадянство | Німеччина | |||
Діяльність | актор режисер письменник художник музикант | |||
Alma mater | Консерваторія Штерна | |||
Роки діяльності | 1955 і до тепер | |||
Дружина | Моніка Ґабріель (1968-1973) Ґабріеле Шольц з 1973 і до тепер | |||
Діти | Крістіан (1974) | |||
Брати / сестри | Hagen Mueller-Stahld, Dietlind Stahld і Gisela Mueller-Stahld | |||
Членство | Німецька кіноакадемія | |||
IMDb | ID 0000090 | |||
Нагороди та премії | ||||
премія «Срібний ведмідь» (1992) премія «Супутник» (1997) премія «Квадрига» (2003) премія «Джині» (2008) почесна премія «Золотий ведмідь» (2011) | ||||
| ||||
Армін Мюллер-Шталь у Вікісховищі | ||||
Армін Мюллер-Шталь (нім. Armin Mueller-Stahl, нар. 17 грудня 1930 р., Тільзіт, Східна Пруссія) — німецький актор, режисер, письменник, художник та музикант, лауреат світових кінонагород і номінант на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану 1997 року.
Армін Мюллер-Шталь народився 17 грудня 1930 року в Тільзіті (тепер м. Совєтськ (Калініградська область)). Третій з п'яти дітей у сім'ї[1]. Його мати виросла в Санкт-Петербурзі. Дідусь, балтійський німець, священик, був змушений вивезти родину з Росії у 1914 році, на початку Першої світової війни. Перші вісім років він прожив у Тільзіті. У 1934 році сім'я Мюллер-Шталь переселяється у Берлін. 1938 року родина Мюллер-Шталь перебралася в Пренцлау. Тут Армін поступає в консерваторію і закінчує її з дипломом скрипаля. Сам Армін мало не загинув у 1945 році: за пару тижнів до кінця війни його ледь не застрелив радянський солдат. У той же день неподалік був розстріляний його батько, банківський службовець.
Але театр в юнакові все ж перемагає, і Армін вирішує стати актором. Проте з акторських курсів його відраховують у зв'язку з відсутністю здібностей. У 1955 році закінчує акторські курси, його приймають в трупу берлінського театру "Фольксбюне", а потім і у найвідоміший з німецьких театрів — Берлінського ансамблю, театру Бертольта Брехта.
За 35 років кар'єри в НДР Мюллер-Шталь став одним з найпопулярніших акторів країни. За роль у фільмі «П'ять патронних гільз» його хвалили Фідель Кастро і Ернесто Че Гевара. За створення переконливого образу офіцера штазі у фільмі «Невидиме забрало» Мюллер-Шталя удостоїли державної премії НДР.
У 1976 році влада НДР позбавляє громадянства барда Вольфа Бірмана. Армін Мюллер-Шталь підписує разом з іншими діячами мистецтва лист протесту. Після цього він не отримує жодної ролі. 1980 року Армін емігрує до Західного Берліна[2].
На Заході він прославився роллю, яку спочатку відмовлявся грати в нескінченному телесеріалі «Лікарня в Шварцвальді». Потім були ролі у фільмах значних режисерів: Райнера Вернера Фассбіндера, Анджея Вайди, Іштвана Сабо. Потім було запрошення до Голлівуду.
Армін Мюллер-Шталь, мабуть, єдиний з німецьких акторів, кому вдалася воістину зоряна кар'єра не лише на батьківщині, а й за океаном. Одна з перших відомих його робіт в Голлівуді — роль у фільмі «Авалон». У цій картині він грає деспотичного батька єврейського сімейства. За фільм «Блиск» у 1996 році — номінований на «Оскара».
Був одружений з акторкою Монікою Ґабріель (1968-1973). У 1973 році одружився з Ґабріеле Шольц. 1974 року в подружжя народився син Крістіан[2].
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2015 | ф | Лицар кубків | Knight of Cups | Зейтштґер |
2009 | ф | Атака на Ленінград | Attack on Leningrad | фон Лееб |
2009 | ф | Ангели і демони | Angels and Demons | кардинал Стросс |
2009 | ф | Інтернаціональ | The International | Вільгельм Векслер |
2008 | ф | Будденброк | Buddenbrooks | Йоганн «Жан» Будденброк |
2007 | ф | Порок на експорт | Eastern Promises | Семен |
2006 | ф | Місцевий колорит | Local Color | Микола Сєров |
2006 | ф | Я буду іншою | Ich bin die Andere | Карл Вінтер |
2004 | ф | Фабрика пилу | The Dust Factory | дідусь Рендольф |
2004 | ф | Історія африканської ферми | The Story of an African Farm | |
2000 | ф | Місія на Марс | Mission to Mars | Ремєр Бек |
1999 | ф | Ісус. Бог і людина | Jesus | Йосип |
1999 | ф | Тринадцятий поверх | The Thirteenth Floor | Фуллер / Грірсон |
1999 | ф | Яків брехун | Jakob the Liar | доктор Кіршбаум |
1998 | ф | Цілком таємно | The X-Files: Fight the Future | Конрад Страгхольд |
1998 | ф | The Commissioner | Комісар | Ганс Кеніґ |
1997 | ф | Гра | The Game | Енсон Баєр |
1997 | ф | Миротворець | The Peacemaker | Дмитро Вертік |
1996 | ф | Огр | Der Unhold | граф фон Кальтенборн |
1996 | ф | Блиск | Shine | Пітер Гельфґот |
1996 | ф | Розмова зі звіром | Gespräch mit dem Biest | Адольф Гітлер |
1994 | ф | Останній разок | The Last Good Time | Джозеф |
1994 | ф | Таксандрія | Taxandria | Карел/Вірґіліус |
1993 | ф | Будинок духів | The House of the Spirits | Северо дель Валле |
1992 | ф | Сила особистості | The Power of One | Док |
1992 | ф | Utz | Utz | барон |
1991 | ф | Кафка | Kafka | Грубах |
1991 | ф | Ніч на Землі | Night on Earth | Гельмут Ґрокенберґер |
1990 | ф | Авалон | Avalon | Сем Кричинський |
1989 | ф | Музична скринька | Music Box | Майк Ласло |
1989 | ф | Павутина | Das Spinnennetz | барон фон Растчук |
1986 | ф | Момо | Momo | лідер сірих чоловіків |
1985 | ф | Полковник Редль | Oberst Redl | Франц Фердинанд |
1983 | ф | Кохання в Німеччині | Eine Liebe in Deutschland | Маєр |
1983 | ф | Поранений | L’Homme blessé | Ле Пер |
1982 | ф | Туга Вероніки Фосс | Die Sehnsucht der Veronika Voss | Макс Ребайн |
1981 | ф | Лола | Lola | фон Бом |
1974 | ф | Якоб-брехун | Jakob der Lügner | Роман Штам |
1972 | ф | Третій | Der Dritte | Бліндер |
1969 | ф | Фатальна помилка | Кріс Говард | |
1964 | ф | Прелюдія 11 | Preludio 11 | Рамон Кінтана |
1963 | ф | Голий серед вовків | Nackt unter Wölfen | Андре Гофель |
1960 | ф | П'ять патронних гільз | Fünf Patronenhülsen | П'єр Ґіру |
1962 | ф | Королівські діти | Königskinder | Міхаель |
- 1992 — «Срібний ведмідь» за найкращу чоловічу роль (фільм «Utz»).
- 1997 — номінація на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану («Блиск»).
- 1997 — премія «Супутник» за найкращу чоловічу роль другого плану в драмі («Блиск»).
- 2003 — премія «Квадрига» з формулюванням «Харизма громадянина світу».
- 2008 — премія «Джині» за найкращу чоловічу роль другого плану («Порок на експорт»).
- 2010 — премія «Штайгер».
- 2010 — зірка на «Алеї Зірок» в Берліні.
- 2011 — почесна премія «Золотий ведмідь» Берлінського кінофестивалю за життєві досягнення.
- ↑ Мюллер-Шталь, Армін [Архівовано 19 вересня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ а б Армін Мюллер-Шталь(нім.)
- Життєпис [Архівовано 10 лютого 2013 у Archive.is]
- Народились 17 грудня
- Народились 1930
- Випускники консерваторії Штерна
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Німецькі емігранти до США
- Німецькі актори
- Актори, які зіграли роль Адольфа Гітлера
- Персоналії:Східна Пруссія
- Уродженці Східної Пруссії
- Нагороджені Великим офіцерським хрестом ордена За заслуги перед ФРН