Арсеналець
Арсеналець — одна з організацій антинімецького комуністичного підпілля у Києві. Діяла під час німецької окупації у листопаді 1941 — листопаді 1943. Керівник — Д. Нестеровський, заступник — М. Гайцан, члени організації — В. Гуреєв, А. Ємець, В. Костецький, М. Рудзинський, О. Стрік, Л. Ступін, В. Шаповалов та інші кадрові робітники заводу «Арсенал». Підпорядковувалася підпільним Київському міськкому і Печерському райкому КП(б)У, складалася з груп: ремонтних майстерень при гебітскомісаріаті, «Водоканалу» (німецької будівельної фірми у Києві); Димерського[1] і Чорнобильського [2] районівнів Київської області.
Проводила агітацію на біржі праці, видавала фальшиві документи і рятувала людей від вивезення до Німеччини, друкувала й розповсюджувала листівки, підірвала мости через річки Тетерів та Ірпінь, зривала поставки деревини, строки будівництва мостів у хутора Грені[3] і села Демидів, організувала втечу військовополонених із концтабору, надавала допомогу партизанським загонам «За Батьківщину» та імені МЮДу.
У серпні 1943 керівництво організації заарештовано. М. Гайцан закінчив життя самогубством, Д. Нестеровського страчено. Інші члени діяли до визволення Києва — розмінували кілька важливих об’єктів.
Одним із зв'язкових цього підпілля був Владислав Рейський.[4]
- ↑ нині у складі Іванківського і Києво-Святошинського районів
- ↑ нині у складі Іванківського району
- ↑ нині у складі села Лапутьки Іванківського району
- ↑ Владислав РЕЙСЬКИЙ, заступник голови об'єднання ветеранів. В краю партизанської слави // Отчий поріг. — Вип. вересень, 2014 р. № 9. — С. 10. Архівовано з джерела 18 травня 2015. Процитовано 8 травня 2015.
- Електронна енциклопедія історії України на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- История Киева, т. 3, кн. 1. К., 1985;
- Непокоренная земля Киевская: Из истории всенародной борьбы в тылу врага 1941—1944. К., 1985.