Перейти до вмісту

Арсенко Арсен Діонисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арсенко Арсен Діонисович
Зображення
у ролі Фігаро в опері «Севільський цирульник»
у ролі Фігаро в опері «Севільський цирульник»
Основна інформація
Повне ім'яПопсуйшапка Арсен Діонисович
Дата народження15 березня 1903(1903-03-15)
Місце народженняслобода Нова Водолага, Нововодолазька волость, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія (тепер — селище Харківського району Харківської області України)
Дата смерті30 серпня 1945(1945-08-30) (42 роки)
Місце смертіМінськ, Білоруська РСР, СРСР (тепер — столиця Білорусі)
ПохованняВійськовий цвинтар в Мінськуd
Громадянство Російська імперія → СРСР СРСР
Національністьукраїнець
Професіїоперний співак
ОсвітаХарківський музично-драматичний інститут
Співацький голосбаритон
Інструментивокал[d]
Жанропера
ЗакладНаціональний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь
Нагороди
Народний артист Білоруської РСР
Народний артист Білоруської РСР
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попсуйшапка.

Арсе́н Діони́сович Арсе́нко (справжнє прізвище: Попсуйша́пка; нар. 15 березня 1903(19030315) — пом. 30 серпня 1945) — український та білоруський оперний та камерний співак (баритон), заслужений (1940) та народний артист Білоруської РСР (1944).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився Арсен Діонисович Попсуйшапка 15 березня 1903 року у слободі Нова Водолага Нововодолазької волості Валківського повіту Харківської губернії Російської імперії (тепер — селище Харківського району Харківської області України).

По закінченню школи, у 1924 році, вступив до Харківського музично-драматичного інституту — клас вокалу (клас Вітте). Артистичну діяльність розпочав у 1925 році (концертами).

У 1928 році — закінчив інститут. Запрошений у пересувну трупу Правобережної України.

Із 1928 по 1930 рік — соліст пересувної Правобережної опери (Харківського пересувного театру опери та балету); виконував партії Онєгіна і Ескамільйо.

Із 1930 по 1934 рік — соліст Одеського театру опери та балету.

Із 1934 по 1936 рік — соліст Дніпропетровського театру опери та балету. Як один із здібних співаків, направлений у творче відрядження до Москви, став солістом Большого театру (працював у театрі із 1936 по 1937 рік).

Із 1937 по 1945 рік — в Мінську, соліст Білоруського оперного театру. За творчу участь у декаді білоруського мистецтва в Москві нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1940).

В часи Другої світової війни працював в Казанському театрі опери і балету, виступав на концертах для військових, з акторською трупою виїжджав на фронти, нагороджений орденом Червоної Зірки (1943).

Трагічно загинув 30 березня 1945 року у Мінську. Похований на Військовому кладовищі Мінська[be].

Дружина, Валентина Костянтинівна, була солісткою Білоруського оперного театру.

Могила на Військовому кладовищі Мінська[be]
2018

Партії

[ред. | ред. код]

Перший виконавець головних партій в білоруських операх:

Найкраща акторська робота — партія Фігаро в «Севільському цирульнику» Джоаккіно Россіні.

Серед інших виконаних оперних партій:

На концертах співав пісні, зокрема, на слова Тараса Шевченка і музику Миколи Лисенка, а також співав народні пісні, виконував камерні твори.

Літературні критики характеризували його виконання високою вокальною культурою, відзначали оригінальну музичну і сценічну інтерпретацію образів.

Записав грамплатівки з піснями.

Спеціально для Арсенка написана партія Кастуся в опері білоруського композитора Дмитра Лукаса «Кастусь Калиновський» (1947).

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арсенко_Арсен_Діонисович&oldid=43300150