Артем Бебик
Артем Бебик | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Артем Бебик | |||
Народився | 7 лютого 1990 (34 роки) Миколаїв, Українська РСР, СРСР | |||
Країна | Україна | |||
Національність | українець | |||
Місце проживання | Миколаїв Львів | |||
Діяльність | письменник, перекладач, блогер, організатор заходів, маркетолог | |||
Alma mater | Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського | |||
Мова творів | українська | |||
Напрямок | вірші, верлібри, проза | |||
| ||||
Артем Бебик (нар. 7 лютого 1990, Миколаїв) — український письменник, перекладач, блоґер, організатор літературних заходів і маркетолог[1][2][3]. Знакова особа і піонер української інтернет-субкультури іміджборд[4][5]. Родом з Миколаєва, живе і працює у Львові.
Пише вірші, оповідальні форми. Друкується в журналах «Дзвін», «Соборна вулиця» та інших.
Веде кілька блоґів, зокрема популярний мікроблоґ на Фейсбуку.
Народився в Миколаєві в робітничій сім'ї російськомовних українців. Повністю перейшов на українську в 19 років, що було пов'язано з рішенням писати рідною мовою.[6]
Ранній етап творчості експериментальний, дехто характеризує як постмодерністський, хоча сам автор зізнавався, що приліпив «ярлик» цього напрямку «з маркетологічною метою».[7]
В Миколаєві організовував літературні читання і літературно-музичні вечори.[8]
Виступав на групових і сольних літературних читаннях[9] у Києві, Миколаєві[8][10][11], Одесі, Херсоні, Луцьку[12], Івано-Франківську, Харкові, про що звітував на блозі[13].
Артем Бебик разом з Олегом Дорошем, Іриною Павленко та групою інших миколаївських літераторів є учнем миколаївського письменника Михалка Скаліцкого.[6][8]
2016 року переїхав до Львова. Закінчив львівські курси письменницької майстерності, де серед лекторів були Тарас Прохасько, Юрій Винничук, Юрій Андрухович. За словами Артема Бебика, Тарас Прохасько і Юрій Винничук позитивно відгукнулися про його тексти.[14]
Роман «Тихий Дім» Богдан Смоляк в критичному огляді журналу Дзвін називає «абсолютно збитошним, технологізовано-сленгованим» і відзначає як такий, що запам'ятовується.[15] Щодо іншої публікації, історії «Розбиваючи місто», пан Смоляк виділяє «гіпемоторику стосунків», як провідну цінність тексту.[16]
Головною мішенню критики в текстах Артема Бебика зазвичай є нецензурна лексика, яку автор вільно використовує. Наприклад, коли коментар Артем Бебика опублікували в рамках проекту «Переходь на мову», то це спричинило деяку критику, що втім не завадило передати суть, як відзначив в інтерв'ю організатор проекту Олександр Іванов[17]:
Поет із Миколаєва Артем Бебик написав вірша про російську з лайкою, і ми його додали до розповіді. Трохи нас критикували читачі за таку поезію. Але головне, що саму тематику дуже тепло сприймають, у тому числі, російськомовні.
Відгук у пресі отримала суперечка Артема Бебика з колишнім міністром економіки Тимофієм Миловановим, де перший розкритикував екс-міністра за неприйняття книжок. Дискусія закінчилася переходом державного чиновника на російську й проханням поета говорити з ним державною мовою, на що міністр не відреагував.[18]
2015 — добірка віршів — журнал «ТекстOver»[19]
2016 — В окияні одиноких акаунтів (добірка віршів) — журнал «Соборна вулиця»[20]
2018 — роман «Тихий Дім» — журнал «Дзвін»
2019 — новела «Розбиваючи місто» — журнал «Дзвін»
- Золота Арфа (2012) — лавреат[21]
- Особистий блоґ [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Авторська сторінка в Фейсбуку з онлайн-публікаціями [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Блоґ про інтернет-маркетинг [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Твори автора в електронній бібліотеці Чтиво [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Як заробити в Україні під час карантину: найактуальніші бізнес-ідеї - Сімʼя 24. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Про ефективний SMM: коментар журналу "Маркетинг і реклама" | Artemis — блоґ про інтернет-маркетинг. Artemis (укр.). 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Ні обіцянок ні пробачень: етичний маркетинг — запорука виживання. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Бебик, Артем (2019T07:05). #зрада категорії b @kropyvachpic.twitter.com/SF8ebdiWJr. @artem_bebyk (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Іміджборди: короткий лікнеп « Журнал «СОДА». web.archive.org. 12 лютого 2014. Архів оригіналу за 12 лютого 2014. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ а б Поет Артем Бебик з Миколаєва розповідає свою історію переходу на українську. uamodna.com. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Артем Бебик: постмодерністська (не)серйозність | Справочник Николаева. nikolaev-city.com. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 21 травня 2020. [Архівовано 2015-04-07 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Куцолабский, Артем. Троица николаевских поэтов устроила уютное литературное кафе «zнаки@mu_ko». nikvesti.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Завтрак с Грачевой: Артем Бебик нецензурно по-украински. niklife.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 21 травня 2020. [Архівовано 2017-05-20 у Wayback Machine.]
- ↑ «Выше неба» в Николаеве. izvestia.nikolaev.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020. [Архівовано 2020-07-26 у Wayback Machine.]
- ↑ 11 июня: Литературный конкурс "АРЕНА" (г. Николаев) - 7 Червня 2011 | Litcentr. litcentr.in.ua. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
- ↑ У Луцьку слухали поезію інтернет-образів миколаївського поета .ФОТО. Волинські новини. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Блоґ Артема Бебика. web.archive.org. 10 жовтня 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Артем Бебик. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Оглядаючи і наслухаючи “Дзвін”. bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Наслухаю “Дзвін” (2019, № 3). bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Gazeta.ua (12 лютого 2016). Київ русифікують дитячі садки: засновник ініціативи "Переходь на українську". Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Милованов встрял в перепалку в соцсети по поводу чтения: министр попытался оправдать свою... fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Володимир Криницький (3 травня 2015). TekstOver #1. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Бебик, Артем (2016). В окияні одиноких акаунтів. Соборна вулиця (3-4, 2016) (PDF) (українська) . Миколаїв: Редакція газети "Рідне Прибужжя". с. 83—85. Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Золота арфа. Творчість молодих митців Миколаївщини. – Випуск ХІІ (укр.). Миколаїв: Іліон. 2012. с. 94—102.