Артилерійська вулиця (Миколаїв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Артилерійська
Миколаїв
Будинок офіцерів флоту
Будинок офіцерів флоту
Будинок офіцерів флоту
РайонЦентральний
Назва на честьАртилерійського училища
Загальні відомості
Протяжність950 м
Координати початку46°58′48″ пн. ш. 31°58′58″ сх. д. / 46.98000° пн. ш. 31.98278° сх. д. / 46.98000; 31.98278
Координати кінця46°58′20″ пн. ш. 31°58′38″ сх. д. / 46.97222° пн. ш. 31.97722° сх. д. / 46.97222; 31.97722
Транспорт
Трамваї№ 1
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'яткидив. список
ПаркиУніверситетський сквер
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Артилерійська вулиця у Вікісховищі

Ву́лиця Артилері́йська — вулиця в історичній частині міста Миколаїв, найкоротша з поперечних вулиць міста. Обмежується Диким Садом на півночі і вулицею Павла Скоропадського на півдні.

Розташування

[ред. | ред. код]

Аркасівська вулиця — найкоротша поперечна вулиця в історичній частині Миколаєва.

Бере свій початок від городища Дикий Сад, перетинає вулиці Адміральську, Вадима Благовісного, Спаську, Велику Морську, Марка Кропивницького, Шевченка та закінчується перетином з вулицею Павла Скоропадського. Загальна протяжність близько 950 метрів.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця сформувалася в 1824 році після забудови в кінці вулиці Адміральської перпендикулярно їй комплексу будівель – Будинку флагманів і капітанів, тобто клубу офіцерів флоту. Назву вулиці дав поліцмейстер Г. Г. Автомонов в 1835 році у зв'язку з тим, що нею можна було дістатись Артилерійського училища, яке було розташоване на мисі Порохового льоху. Згодом на його місце перенесли Штурманське училище.

Після Кримської війни в будівлі Артилерійського училища було розміщено арсенал кріпосної артилерії[1].

Пам'ятки, інфраструктура

[ред. | ред. код]

Будівлі та пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Вулиця бере свій початок від городища Дикий Сад — пам'ятки археології, укріпленого поселення Білозерської культури XIII—X століть до н. е.
  • Недалеко від городища Дикий Сад, за адресою вулиця Артилерійська, 7, знаходиться Будинок офіцерів флоту (морське зібрання) 1820 року будівництва — пам'ятка архітектури національного значення.
  • В будинку за адресою вулиця Артилерійська, 11 мешкав вчений, засновник експерементальної ракетодинаміки Костянтин Константинов. Будинок одноповерховий, прямокутний у плані. Бокові частини фасаду прикрашені трикутними фронтонами, кожен з яких спирається на чотири пілястри. Головний вхід оформлений у вигляді невеликого чотириколонного портика, який завершений аттиком. 1968 року на фасаді будинку встановлена мармурова меморіальна дошка, Костянтину Костянтинову, яка свідчить про його перебування в цій будівлі[2].
  • В будинку № 13 мешкали письменник Всеволод Гаршин (у 1881—1882 роках) та діяч наук, заслужений педагог Володимир Рюмін (1902—1937). На будинку розміщено дві меморіальні дошки.
  • Між вулицями Спаською і Великою Морською розташовується ботанічна пам'ятка природи «Дуб».
  • В місці перетину з вулицею Великою Морською розташована кутова будівля за адресою вулиця Артилерійська, 31, що певний час належала сім'ї Аркас[3].
  • Надалеко від перетину з вулицею Великою Морською, у будинку за адресою вулиця Артилерійська, 18/1, мешкав російський адмірал і флотоводець Володимир Корнілов. На будинку розміщено меморіальну дошку.
  • Будинок Комерційного училища імені статс-секретаря Сергія Вітте будівництва ІІ половини ХІХ століття, в якому у 1903—1905 роках навчався письменник Ісак Бабель, розташовується за адресою вулиця Артилерійська, 19.
  • Будинок, в якому жив засновник першої миколаївської газети «Миколаївський вісник» Єгор Павловський знаходиться на розі вулиць Артилерійської і Шевченка, по діагоналі від будинку Комерційного училища імени статс-секретаря Сергія Вітте.

Парки і сквери

[ред. | ред. код]
  • Між Будинком офіцерів флоту і вулицею Вадима Благовісного розташовано Університетський сквер — колишня Нікольська площа, утворена в кінці XIX століття.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Крючков, Ю. С. (1991). Старый Николаев и окрестности (рос.). Николаев: Дикий Сад.
  2. Калугин, П. М. (2008). Дом, в котором жил и работал Константинов К. И.. Николаев. Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник (рос.). Киев: Журнал «Радуга». с. 104—105. ISBN 978-966-8325-87-8.
  3. Перелік пам'яток (об'єктів) культурної спадщини, які взяті на державний облік по місту Миколаєву чи внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток. Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради. Процитовано 4 серпня 2024.

Література

[ред. | ред. код]
  • Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: топонимический путеводитель по городу и окрестностям. — Николаев: Возможности Киммерии, 1997. — 160 с. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]