Артимишин Олекса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артимишин Олекса
Народився23 березня 1887(1887-03-23)
Нова Кам'янка, Кам'янка-Волоська, гміна Кам'янка-Волоська, Рава-Руський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер10 травня 1945(1945-05-10) (58 років)
Відень, Окупація Австрії союзниками
ПохованняФіладельфія
Місце проживанняКам'янка-Лісова
Пристань
Бутини
Батятичі
Відень
Діяльністьсвященник, парох
Alma materЛьвівська академічна гімназія і Перемишльська греко-католицька семінарія

Артимишин Олекса (23 березня 1887, с. Нова Кам'янка, Жовківський район, Львівська область — 10 травня 1945, Відень, Австрія) — галицький священник УГКЦ, парох на парафіях в Кам'янці Лісній, Пристані, Бутинах, Батятичах.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1887 року в родині заможних селян з присілку Левочки Симеона та Єфросинії Артимишин. Початкову освіту здобув в народній школі в с. Кам'янка Криве та ц. к. академічній гімназії у Львові. Навчався у Станіславівській греко-католицькій духовній семінарії, Греко-католицькій духовній семінарії у Львові, на теологічному факультеті Львівського університету, Греко-католицькій духовній семінарії в Перемишлі. 1912 р. — прийняв Тайну священства з рук перемишльського єпископа Константина Чеховича.

Душпастирська праця

[ред. | ред. код]

19141918 роки — парох у парафії села Кам'янка Лісна. У 19181922 роках працював на парафії в селі Пристань Сокальського району в Церкві св. Арх. Михаїла. 19221932 роки — парох у селі Бутини. Від 1932 року — парох села Батятичі (нині Кам'янко-Бузького району Львівської обл.).

Еміграція

[ред. | ред. код]

Не маючи наміру «переписуватися» на православних, вирішив емігрувати за кордон разом із дружиною Оксаною Сиротинською (1893 — 28 квітня 1980) та чотирма дітьми (Юрком, Богданом, Лесею та Даркою). Помер у Відні 10 травня 1945 року, де й був похований, поки 1968 р. його прах не перепоховали у Філадельфії, куди переїхала дружина Оксана з дітьми.

За влучним висловом Петра Чавса був Олексій Артимишин — «людиною меткою, енергійною, підприємливою, а при цьому товариською і всіма любленою».

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Марій С. Парафія у Новій Кам'янці. — Нова Кам'янка, 2005. — С. 64.
  • Синиця А. Історія села Нова Кам'янка: від найдавніших часів до сьогодення. — Львів: Вид-во Тараса Сороки, 2011. — С. 111—113.
  • Чавс П. Громада Кам'янка Волоська у минулому і сучасному // Жовківщина: історико-мемуарний збірник. Т. 3. — Жовква: Місіонер, 1997. — С. 272, 293.