Артинський ярус
| Система/ Період |
Відділ/ Епоха |
Ярус/ Вік |
Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Тріас, T | Нижній/Ранній, T1 | Індський, T1i | молодше | |
| Перм, P | Лопінгій, P3 | Чангсінзький, P3c | 251,902 | 254,14 |
| Вучапінзький, P3v | 254,14 | 259,1 | ||
| Гваделупій, P2 | Кептенський, P2c | 259,1 | 265,1 | |
| Вордійський, P2w | 265,1 | 268,8 | ||
| Роудський, P2r | 268,8 | 272,95 | ||
| Цисуралій, P1 | Кунгурський, P1k | 272,95 | 283,5 | |
| Артинський, P1art | 283,5 | 290,1 | ||
| Сакмарський, P1s | 290,1 | 295,0 | ||
| Ассельський, P1a | 295,0 | 298,9 | ||
| Карбон, C | Верхній/Пізній, C3 | Гжельський, C3g | древніше | |
| Підрозділи Тріасової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1]. | ||||
Арти́нський вік і ярус — середній вік ранньопермської епохи пермського періоду.
Провідними скам'янілостями є амоніти:
- Artinskia artiensis,
- Medlicottia orbignyana,
- Paragastrioceras jassae,
- форамініфери, брахіоподи та ін.
Відклади Артинського ярусу поширені у Північній Америці, Центральній Азії, в Росії — на Уралі та в Приураллі.
Рифові вапнякові масиви Артинського ярусу Приуралля містять промислові поклади нафти.
Назва Артинський ярус уведена О. П. Карпінським 1874 за місцем перших знахідок (околиці Артинського заводу на Уралі).
- ↑ Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артинський ярус
- (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала [Архівовано 30 травня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.
| ← |
|
||||||||||
