Артур, принц Уельський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур
Вважається, що це єдиний портрет
принца Артура, що зберігся
невідомий художник, близько 1500 року
принц Уельський
НаступникГенріх VIII
Біографічні дані
ІменаArthur Tudor (Артур Тюдор)
Релігіякатолицька церква
Народження20 вересня 1486[1][2]
м. Вінчестер, Англія
Смерть2 квітня 1502(1502-04-02)[3][4][1] (15 років)
замок Ладлоу, Англія
англійська пітниця
ПохованняВустерський собор, м. Вустер, Англія
ДружинаКатерина Арагонська
ДинастіяТюдори
БатькоГенріх VII
МатиЄлизавета Йоркська
Нагороди
орден Підв'язки
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Арту́р, принц Уе́льський (20 вересня 1486, Вінчестер, Англія — 2 квітня 1502, замок Ладлоу, Англія) — перший син Генріха VII і Єлизавети Йоркської, спадкоємець престолу Англії і Уельсу. Помер у 15 років, так і не зайнявши трон. Королем замість Артура став його молодший брат Генріх, відомий як Генріх VIII.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Артур народився 20 вересня 1486 в місті Вінчестер. Назвали його на честь легендарного короля Артура з круглого столу. Хрестили хлопчика в соборі Вінчестера. Його хрещеними батьками стали Томас Стенлі, 1-й граф Дербі, і Джон де Вер, 13-й граф Оксфорд. Єлизавета Вудвіль, бабуся Артура по матері, стала його хрещеною мамою і тримала хлопчика під час церемонії.

Катерина Арагонська в юності
Хуан де Фландес, близько 1500 року

Коли Артуру було два роки, батько заручив його з трирічною молодшою донькою Фердинанда II Катериною. На випадок війни з Францією Генріху VII потрібна була підтримка Іспанії, тому він запропонував шлюб іспанської принцеси і свого старшого сина. У віці шістнадцяти років (в 1501 році) Катерина Арагонська прибула до Англії і стала дружиною юного спадкоємця англійського престолу.

Артуру на момент шлюбу було 14 років. Він на той час хворів на сухоти. А через рік після весілля (2 квітня 1502 року) — помер, не залишивши спадкоємця. Є також обґрунтовані припущення, що він помер не від сухот, а від англійської пітниці. Через 10 місяців після смерті Артура, під час пологів, померла і його мати — королева Єлизавета, яка народила дівчинку.

Похорони

[ред. | ред. код]

Поховали Артура у Вустерському соборі в місті Вустер, Англія. Генріха VII на похоронах сина не було. Причини його відсутності невідомі, хоча деякі дослідники припускають, що або мандрівка для короля була занадто довга, або Генріх VII був занадто засмучений. Матері Артура, Єлизавети Йорк, також не було на похованні.

Вдівство Катерини

[ред. | ред. код]

Після смерті Артура іспанський король почав вимагати у Генріха VII повернення виплаченої частини приданого доньки і вдовиного права на одну третину доходів від Уельсу. Англійський король змушений був підписати новий договір про шлюб (23 червня 1503 року). Згідно з ним, Катерина заручали з молодшим сином короля — теж Генріхом, якому тоді було дванадцять років. Іспанка при цьому відмовлялася від свого майна вдови, оскільки знаходила аналогічне забезпечення після свого другого шлюбу. Обвінчатися з Генріхом Катерина повинна була після досягнення майбутнім королем п'ятнадцятирічного віку.

Фамільне Дерево

[ред. | ред. код]
Оуен Тюдор
 
Катерина Валуа
 
Джон Б'юфорд, 1й Герцог Сомерсет
 
Марґарет Б'юкемп
 
Річард Плантагенет, 3й Герцог Йоркський
 
Сесілія Невіл
 
Річард Вудвіль, 1й Граф Ріверз
 
Жакетта Люксембурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Едмунд Тюдор, 1й Граф Річмонд
 
 
 
 
 
Леді Марґарет Б'юфорд
 
 
 
 
 
Едвард IV
 
 
 
 
 
Єлизавета Вудвіль
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх VII
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Йоркська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Артур, принц Уельський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Біло-червона троянда — емблема Тюдорів

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Fraser Antonia. The Six Wives of Henry VIII. — ISBN 0-7493-1409-5 (англ.)
  • «Royal Tutors in the Reign of Henry VII», David Carlson, Sixteenth Century Journal Vol. 22, No. 2 (Summer, 1991), pp. 253–279 (англ.)
  • Mould Philip. Sleepers. — London: Fourth Estate, 1995. — ISBN 1-85702-218-1 (англ.)
  • Weir Alison. The Six Wives of Henry VIII. (англ.)
  • Weir Alison. The Princes in the Tower(англ.)