Праховник Артур Веніамінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Артур Веніамінович Праховник
Народився21 грудня 1940(1940-12-21)
Гомельська область, Білоруська РСР, СРСР
Помер13 травня 2012(2012-05-13) (71 рік)
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьпедагог
Alma materКиївський політехнічний інститут
Галузьенергетика
ЗакладІнститут енергозбереження та енергоменеджменту
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки — 2013

Артур Веніамінович Праховник (21 грудня 1940 — 13 травня 2012) — український вчений-енергетик, спеціаліст в галузі електротехнічних систем електроспоживання, енергозбереження та енергоменеджменту, доктор технічних наук, професор, педагог і організатор вищої школи, один із засновників і член Академії інженерних наук України (з 1991 року), член Нью-Йоркської академії наук (у 19941997 роках), член міжнародних інституцій ІЕЕЕ (США; у 19941999 роках), ІДЕ (США; у 19931998 роках).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 21 грудня 1940 року в Гомельській області Білоруської РСР. Навчався в гірничій школі, військовому училищі, працював на шахтах «Нововолинськвугілля», у 19611965 роках навчався у Київському політехнічному інстиуті на факультеті автоматики та електроприладобудування.

В 1971 році захистив кандидатську дисертацію. З 1974 року працював доцентом КПІ. У 19761977 роках навчався у Делфтському технологічному університеті у Нідерландах. У 1982 році захистив докторську дисертацію. В 19841989 роках обіймав посаду проректора КПІ з навчальної роботи. З 1984 року — професор кафедри електропостачання КПІ та науковий керівних галузевої науково-дослідницької лабораторії «Методи і засоби контролю та управління електроспоживанням»[1]. З 1985 року — завідувач кафедри автоматизації управління електроспоживанням. З 1988 року обіймав посаду завідувача кафедри електропостачання. В 1987 році став директором науково-інженерного центру енергозбереження КПІ, а з 1991 року — директор НДІ автоматики та енергетики «Енергія». З 1997 року очолював створений постановою Кабінету Міністрів України Навчально-науковий інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ «КПІ».

Могила Артура Вениаминовича Праховника. Байковое кладбище. Киев. Украина

Помер 13 травня 2012 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Автор майже 400 наукових праць з питань моделювання в енергетиці, автоматизації управління енергетичними об'єктами, прогнозування, оптимізації режимів електроспоживання, енергетичного менеджменту, сталого розвитку енергетики, виданих у багатьох країнах світу (Болгарія, Польща, Бразилія, Італія, Нідерланди, Німеччина, США та інших). Серед видань — 31 книга (11 монографій, 12 навчальних посібників та 8 посібників для спеціалістів промисловості), 40 винаходів та 13 державних стандартів.

Під його керівництвом підготовлено та захищено 21 кандидатську дисертацію, був науковим консультантом 5 докторських дисертацій.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений медаллю Президії Верховної Ради СРСР, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2008; за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, підготовку висококваліфікованих спеціалістів, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня науки[2]), знаком «Відмінник освіти України» (2000), багатьма нагрудними знаками та пам'ятними медалями.

Ветеран праці (з 1987 року). Заслужений діяч науки і техніки України (з 1998 року), заслужений професор НТУУ «КПІ» (з 1999 року), заслужений енергетик СНД (з 2001 року).

Американський біографічний інститут обрав його Людиною 2000 року і нагородив пам'ятною медаллю та статуеткою Universal of Accomplishment (Визнаний), а Американський біографічний інститут обрав його Людиною 2008 року від України.

Державна премія України в галузі науки і техніки 2013 року — за роботу «Автоматизована система обліку електричної енергії з контролем показників якості» (у складі колективу, посмертно)[3]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Дані вченого занесено:

  • до видань: Who's Who in the World (Хто є хто в світі), США; Who's Who in Science and Engineering (Хто є хто в науці і інженерії), США; енциклопедія «Энергетики России»;
  • до книги Міжнародного біографічного центру Outstanding People et the 20Th Century (Відомі люди 20-го століття), Кембридж, Англія.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. спільний наказ Міненерго та Міносвіти УРСР № 229/466 від 21 грудня 1983 року
  2. Указ Президента України № 442/2008 від 14 травня 2008 року. Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 31 жовтня 2012.
  3. Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 675/2014 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2013 року»

Джерела

[ред. | ред. код]