Артур Фрідхайм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Фрідгайм
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження26 жовтня 1859(1859-10-26)[1][2][…]
Місце народженняСанкт-Петербург, Російська імперія[1]
Дата смерті19 жовтня 1932(1932-10-19)[1][2][…] (72 роки)
Місце смертіНью-Йорк, Нью-Йорк, США
Роки активності1921—1932
ГромадянствоСША США
Національністьнімець
Професіїкомпозитор, піаніст, диригент
ОсвітаСанкт-Петербурзький державний університет
ВчителіРубінштейн Антон Григорович[4] і Ференц Ліст[5]
Відомі учніNatalie Curtisd
Інструментифортепіано
Моваанглійська
CMNS: Файли у Вікісховищі

Артур Фрідгайм (англ. Arthur Friedheim; 26 жовтня 1859, Санкт-Петербург, Росія — 19 жовтня 1932, Нью-Йорк, США) — північноамериканський піаніст, диригент та композитор, був секретарем Ференца Ліста.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Артур Фрідгайм народився 26 жовтня 1859 року в Санкт-Петербурзі в єврейській родині.

Музикою захоплюватися почав у вісім років. Закінчив Петербурзький університет, продовжив навчання музиці у Антона Рубінштейна, потім у Ференца Ліста, у якого деякий час був секретарем.

Від 1891—1895 роки Фрідгайм працював в США. Після цього деякий час провів в Лондоні і до 1904 року викладав в манчестерському музичному коледжі. Потім з 1908 по 1911 роки перебував у Мюнхені і остаточно оселився в США в 1915 році.

Працював в Канаді в Торонто, де в 1921 став професором канадської академії музики.

Помер 19 жовтня 1932 року в Нью-Йорку.

Однією з учениць Фрідгайма була Рілдія О'Брайен Кліберн — мати Ван Кліберн[6][7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116796170 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ https://web.archive.org/web/20210104140413/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/rubenstein-school/rubinstein-school
  5. ↑ https://web.archive.org/web/20210106164458/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/franz-liszt-and-his-pupils/liszt-school
  6. ↑ Артур Фрідгайм. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 червня 2018.
  7. ↑ Jean-Pierre Thiollet, 88 notes pour piano solo, «Solo nec plus ultra», Neva Editions, 2015, p. 52. ISBN 978 2 3505 5192 0.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артур_Фрідхайм&oldid=35910747