Артур Шнабель
| Артур Шнабель | |
|---|---|
| пол. Artur Schnabel | |
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 квітня 1882[1][2][…] |
| Місце народження | Липник[d], Бельсько-Бяла, Республіка Польща[4] |
| Дата смерті | 15 серпня 1951[1][2][…] (69 років) |
| Місце смерті | Моршах, Швіц, Швіц, Швейцарія[4] |
| Поховання | Cemetery of Schwyzd[5] |
| Громадянство |  Австрія |
| Професії | композитор, піаніст, музичний педагог |
| Освіта | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Вчителі | Теодор Лешетицький[6][7] |
| Відомі учні | Victor Babind, Gottfrid Boond, Ferdinand Leitnerd, Clifford Curzond[7], Леон Флейшер[7], Claude Frankd[7] і Антін Рудницький |
| Інструменти | фортепіано |
| Заклад | Університет Мічигану |
| У шлюбі з | Тереза Бер-Шнабель |
| Діти | Stefan Schnabeld і Karl Ulrich Schnabeld |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Артур Шнабель (нім. Artur Schnabel, 17 квітня 1882, Липник, поблизу Бельсько-Бяла — 15 серпня 1951, Аксенштайн на Люцернському озері) — австрійський піаніст, педагог, композитор. Кавалер чорногорського Ордена князя Данила I.
Походив з єврейської родини. Народився у Галичині (сьогодні — Польща). З 7-річного віку навчався грі на фортепіано у Відні у Теодора Лешетицького, Євсевія Мандичевського.
З 1900 року виступав у Берліні як піаніст. До репертуару Шнабеля увійшли твори Баха, Моцарта, Бетховена, Франц Шуберта, Шумана і Брамса. Тим часом почав створювати власну музику в атональній музиці.
Гастролював у США, Росії, Великій Британії, Іспанії. З 1925 року викладав у Берлінській вищій школі музики, багаторазово виступав в ансамблях з Пабло Казальсом, Карлом Флешом, Паулем Гіндемітом (як альтистом), П'єром Фурньє, Йожефом Сігеті, Гуґо Беккером, Григорієм П'ятигорським.
У 1933 році, після приходу нацистів до влади, покинув Німеччину. Жив у Великій Британії, Італії, з 1939 року — в США (в 1944 році отримав американське громадянство). Після закінчення Другої світової війни виступав у Європі, але ніколи не повертався до Німеччини (навіть на запрошення Вільгельма Фуртвенглера).
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ https://schnabelmusicfoundation.com/where-is-the-schnabel-grave-site
- ↑ Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.24970
- ↑ а б в г https://web.archive.org/web/20210106205217/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/theodor-leschetizky-and-his-pupils/leschetizky-school
- Записи Шнабеля на сайті ArtOfPiano.ru
- Сайт Фонду Шнабеля [Архівовано 14 січня 2012 у Wayback Machine.]
