Артцентр
Артцентр (за правописом 1993 року і в більшості джерел — арт-центр[1]) — функціональний громадський центр з особливими повноваженнями для заохочення практики мистецтва. Артцентром може бути театральний простір, приміщення для галереї, студія, майданчик для музичного виконання, майстерня, освітній заклад, громадська організація з мистецьким спрямуванням, приміщення з технічним обладнанням для мистецьких подій.
У Сполучених Штатах Америки артцентри, як правило, є установами, діяльність яких спрямована на виявлення та створення доступності мистецтва для творчих людей. Іншим різновидом артцентрів є будівлі, які орендують художники, галереї або організації, пов'язані з мистецькою діяльністю.
У Великій Британії центри мистецтва виникли після Другої світової війни. Артцентри поступово еволюціонували: від місць для середнього класу до 1960-х і модних альтернативних центрів 1970-х років до осередків обслуговування всієї громади за допомогою програми забезпечення доступу користувачів крісел колісних та людей з інвалідністю у 1980-х роках.
У Європі більшість артцентрів перебувають на частковому урядовому фінансуванні, оскільки вважається, що вони позитивно впливають на суспільство та економіку відповідно до філософії моделі Рейнланд. Багато з цих організацій беруть початок у 1970-х, 1980-х та 1990-х роках у сквотах, які пізніше легалізували.
Перший артцентр в Україні був відкритий 16 вересня 2006 року в Києві Фондом Віктора Пінчука та названий PinchukArtCentre. Цей артцентр став наймасштабнішим осередком сучасного мистецтва у Східній Європі. Основним завданням діяльності PinchukArtCentre є модернізація української художньої сфери. PinchukArtCentre реалізує міжнародну програму виставок, семінарів, майстер-класів, здійснює підтримку культурних проектів та володіє колекцією робіт сучасного мистецтва, яка налічує понад 400 експонатів.
В останні роки приватні артцентри стали відкриватися і поза Києвом, у якому їх налічується 13. Серед артцентрів з найдинамічнішим розвитком можна зазначити львівську «Дзиґа»[2] (1993), чернігівський «Пласт-Арт»[3] (1998), дніпровську «Квартира»[4], харківську філію «Я-галереї» і «Єрмілов-артцентр» в Харкові. Донецький артцентр «Ізоляція» веде свою діяльність в Києві. Останнім часом нові артцентри активно відкриваються в різних куточках України: Білиць Арт Центр у Києві (2012)[5], артцентр ім. Віри Холодної в Одесі (2013)[6], ГО «Арт-центр „Простір“» в Запоріжжі (2014)[7], «Зело» в Полтаві (2014)[8], ГО «Арт-центр „Antre“» у Львові (2015)[9], MusicLife в Чернівцях (2016)[10], MASLO у Хмельницькому (2017[11]), «Галерея Ілько» в Ужгороді, Львівський муніципальний мистецький центр (2020) та багато інших[12].
- ↑ «Основа арт-, яка є твірною для понад 80 новотворів, і повторним запозиченням з англ. art – ‘мистецтво’, де основа арт- позначає окремі різновиди мистецтва, особу, предмет, дію, місце, абстрактне поняття, пов’язане з мистецтвом; функціонує як частина складного слова: арт-керівник, арт-школа, арт-журнал..; як частина мішаної абревіатури: політарт, украрт; а також як основа афіксального похідного: артовий, стріт-артовий, артовик, артовичка, артувати. У складному слові арт- частіше займає препозицію: арт-керівник, артшкола, арт-ярмарок; арт-готель, арт-двір, арт-журнал, арт-кафе, арт-клуб, арт-об’єкт, арт-центр» ― Кислюк, Л. П. "Освоєння англізмів в українській інтернет-комунікації." Термінологічний вісник 4 (2017) [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Події Archive - Dzyga. Dzyga (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Пласт-Арт Музей современного искусства. plast-art.com.ua (ru-ru) . Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 30 січня 2018. [Архівовано 2022-04-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Арт-центр Квартира |. artkvartira.dp.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Головна - Білиць Арт Центр, центр мистецтв. Білиць Арт Центр, центр мистецтв (укр.). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Kostya. Одесская Киностудия - Арт-центр. Музей Веры Холодной. odessafilm.com.ua (ru-ru) . Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018. [Архівовано 2018-01-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Центр мистецтв "АРТ-Простір" | Запоріжжя. art-prostor.zp.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Арт центр Zelo. zelo.ua (ua) . Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Фестивалі Україна. www.artantre.com. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Школа-студия вокала"MusicLife" г.Черновцы - Головна сторінка. musiclife-studi.at.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ MASLO: перший арт-центр у Хмельницькому відкрито. ART Ukraine. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Обдерта неоготика, пандус-мама та балерини зі смітника: Муніципальний мистецький центр Львова у деталях. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- Заїка, Галина. "ГАЛЕРЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ." Культурні та мистецькі студії ХХІ століття: науково-практичне партнерство (2019): 165 [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]: «..., а саме: майстер-класи у приватних крамницях прикладного мистецтва, тематичні вечори у національних кафе, тренінги в арт-центрах».
- Захарова, О. А. "Мистецькі галереї та центри в умовах сучасного арт-ринку." ScienceRise 3 (1) (2014): 72-77 [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]: «Галерея сфокусована на економічній функції на відміну від арт-центру, для якого головною є освітня функція».
- Галишич, Р. Я., and О. Б. Лінда. "Сучасний досвід проектування арт-центрів." Містобудування та територіальне планування 51 (2014): 51-56 [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]: «арт-центр – це громадський центр, який стимулює практику мистецтва та забезпечує різноманітні послуги (семінари, освітні послуги, технічне забезпечення виставок)».