Перейти до вмісту

Археологічний музей Стамбула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Археологічний музей Стамбула
тур. İstanbul Arkeoloji Müzeleri
41°00′42″ пн. ш. 28°58′53″ сх. д. / 41.011669444444° пн. ш. 28.981388888889° сх. д. / 41.011669444444; 28.981388888889
Типархеологічний
національний і музей
Країна Туреччина
РозташуванняСтамбул, Туреччина
АдресаOsman Hamdi Bey Yokuşu Sokak, Gülhane
АрхітекторАлександр Волларі
Засновано13 червня 1891
Відкрито13 червня 1891
Відвідувачі382 148 (2011)[1]
Сайтmuze.gov.tr
Археологічний музей Стамбула. Карта розташування: Туреччина
Археологічний музей Стамбула
Археологічний музей Стамбула (Туреччина)
Мапа

CMNS: Археологічний музей Стамбула у Вікісховищі

Археологі́чний музе́й Стамбу́ла — відомий музейний заклад у Стамбулі, Туреччина. Є головним музеєм комплексу Археологічних музеїв Стамбула (тур. İstanbul Arkeoloji Müzeleri)

Передісторія створення

[ред. | ред. код]

Після створення Османської імперії до її складу увійшли різні країни і землі в Малій Азії, Північній Африці і на Півдні Європи, включаючи такі давні центри цивілізації як Вавилон, Стародавній Єгипет і Стародавня Греція, центри еллінізму в Малій Азії. Полікультурність мимоволі стала фактом існування мусульманської імперії.

Археологічні знахідки з центрів Стародавньої Греції, центрів еллінізму і руїни провінційних міст Стародавнього Риму в Малій Азії, християнські храми Візантії найменше співвідносились з вимогами мусульманства. Якщо замки хрестоносців легко зберігали власну оборонну функцію для нових володарів-османів, ставлення до інших споруд попередніх цивілізацій було дещо складним. Руїни елліністичних і давньоримських міст розбирали на будматеріали, а уламки мармурових брил, скульптур і рельєфів масово перепалювали на вапно. Саме на вапно перепалювали і уламки горельєфів Пергамського вівтаря.

Зараз дивно усвідомлювати, що фундаментальні, знакові пам'ятки сучасної західноєвропейської культури походять з колишніх володінь Османської імперії, серед яких —

Почасти вивіз і рятування надбання стародавніх греків і римлян дипломатами, науковцями і агентами європейських музеїв 18-19 ст. обумовлені загрозою їх повного знищення в мусульманському оточенні і остаточного зникнення з обріїв європейської культури. Але і європейці (і бідні мешканці Туреччини) не зупинялись і перед контрабандою.

Історія створення

[ред. | ред. код]
Осман Хамді-бей, автопортрет

Західноєвропейські уяви про доцільність збереження надбання зниклих цивілізацій на території Туреччини розділяла незначна купка турецьких інтелектуалів 19 століття. Серед них був і археолог, художник і дипломат Осман Хамді-бей (1842–1910), що боровся за прийняття закону проти контрабанди археологічних знахідок з територій Туреччини.

Перші знахідки почали вивозити до палацового комплексу Топкапи до порожньої церкви святої Ірини, що не була перетворена на мечеть. Офіційно археологічний музей в Стамбулі відкрито 1891 року в колишній церкві святої Ірини.

Будівлі археологічного музею в Стамбулі

[ред. | ред. код]

Археологічний музей в Стамбулі складається з трьох музеїв:

  • Музей Стародавнього Сходу
  • Кахляний кіоск
  • Археологічний музей

Відділи

[ред. | ред. код]
Скульптура Зевса.

Кількість експонатів Археологічного музею в Стамбулі перевищує 1.000.000 зразків, серед яких -

  • археологічні знахідки в Туреччині
  • пам'ятки Стародавнього Єгипту
  • пам'ятки Ассирії
  • пам'ятки Вавилона
  • пам'ятки доісламського періоду
  • археологічні знахідки в Трої
  • надгробки і саркофаги Стародавньої Греції і Риму
  • фрагменти архітектурних споруд
  • леви, що прикрашали Мавзолей у Галікарнасі
  • мармурова і бронзова скульптура Стародавньої Греції та доби еллінізму
  • мармурова і бронзова скульптура Стародавнього Риму
  • ісламські керамічні вироби
  • надгробкові стели Пальміри
  • невивезені залишки Пергамського вівтаря (уламки)
  • оздоби колишніх візантійських християнських храмів

Бронзова голова Ефеба

[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки

[ред. | ред. код]

Елліністична скульптура

[ред. | ред. код]

Експозиція Кераміки Туреччини

[ред. | ред. код]

Портретні погруддя Стародавнього Риму

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ministry of Culture and Tourism - Museum Statistics. kultur.gov.tr. 1 січня 2012. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]