Перейти до вмісту

Археологічний туризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Археологічний туризм — це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевості, пов'язаної з археологією та археологічними розкопками.

Особливості

[ред. | ред. код]

Під час таких поїздок туристи не лише можуть прослухати лекцію професійного археолога, але і доторкнутися до предметів сивої давнини. В Європі археологічний туризм поширений в Греції, Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Франції, Англії, Ірландії, Швеції, Чехії, Шотландії, Австрії, Італії. Слід зазначити, що туристичні фірми цих держав, пропонуючи археологічні тури, постійно розміщують в інтернеті інформацію з описом маршрутів та ілюстраціями пам'яток. Цікавим відгалуженням археотуризму став підводний археологічний туризм, який дає можливість подорожувати крізь віки цивілізації і культури затонулих міст.

Найпопулярніші археологічні тури — це Ізраїль, Єгипет, Ліван, Індія, Монголія, Ірак, Мексика, Перу. Великі любителі археологічного туризму — американці та німці, як правило, таким туристам 25—35 років, часто це менеджери та офісні працівники, які люблять проводити свій час активно.

Досить розвинений археологічний туризм в Україні. На Правобережжі користуються попитом екскурсії по замках та палацах, серед яких найпопулярнішими є Паланок, Кам'янець-Подільська та Хотинська фортеці. Їх залюбки відвідують також гості з інших країн. На Лівобережжі туристичних пам'яток значно менше, але також є на що подивитись. Користується величезним попитом серед туристів оригінальна садиба-фортеця у Тростянці на Сумщині, пам'ятки та реконструкції козацької доби та Другої Світової Війни. У деяких регіонах, насамперед, у Зміївському районі Харківської області, готелі та будинки відпочинку заохочують гостей відвідувати історичні місця, інколи навіть співпрацюють із науковими та краєзнавчими організаціями. У 2019-2021 роках була доступною можливість долучатись до розкопок на Мамай-горі.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта XXI століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Семашко, Юрій (4 лютого 2022). Мекка українського археотуризму - Мамай-гора. Світом.інфо.

Посилання

[ред. | ред. код]