Архипов Володимир Михайлович
Архипов Володимир Михайлович | |
---|---|
рос. Владимир Миха́йлович Архи́пов ![]() | |
Народився | 1 червня 1933 ![]() Шалкар, Актюбінська область, Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР, СРСР ![]() |
Помер | 27 жовтня 2004 (71 рік) ![]() Москва, Росія ![]() |
Поховання | Новодівичий цвинтар ![]() |
Громадянство | ![]() |
Національність | росіянин |
Діяльність | політик ![]() |
Alma mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського і Ташкентське вище танкове командне училищеd ![]() |
Знання мов | російська ![]() |
Членство | ЦК КПРС ![]() |
Військове звання | генерал армії |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Володимир Михайлович Архипов (нар. 1 червня 1933, станція Челкар, тепер місто Шалкар Актюбінської області, Казахстан — 27 жовтня 2004, місто Москва) — радянський військовий діяч, заступник міністра оборони СРСР — начальник тилу Збройних сил СРСР, генерал армії. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.
Народився в родині робітника. У 1949 році закінчив середню школу.
У 1949—1951 роках — учень токаря, у 1951—1952 роках — токар тепловозного депо на Актюбінській ділянці залізниці Казахської РСР.
У 1952 році призваний до Збройних сил СРСР. У 1955 році закінчив Ташкентське вище танкове командне училище.
З 1955 року командував послідовно танковими взводом, ротою (з 1958 року), заступник командира (з 1960 року) і командир танкового батальйону (з 1962 по 1964 рік) в Середньоазіатському військовому окрузі.
У 1966 році закінчив Військову академію бронетанкових військ із золотою медаллю.
З 1966 року служив заступником командира танкового полку, а з 1967 року — командиром 155-го танкового полку навчальної танкової дивізії в Групі радянських військ у Німеччині. З 1970 по 1972 роки — заступник командира 56-ї мотострілецької дивізії.
У 1972 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил СРСР імені Ворошилова (пізніше ще двічі закінчував Вищі академічні курси при цій академії в 1979 і в 1985 роках).
З 1972 по 1974 рік командував 4-ю гвардійською Кантемирівською танковою дивізією в Московському військовому окрузі. З квітня 1974 року — командир 32-го армійського корпусу в Одеському військовому окрузі (управління корпусу — місто Сімферополь).
З липня 1975 по квітень 1979 року — командувач 20-ї гвардійської армії в складі Групи радянських військ у Німеччині.
У квітні 1979 — серпні 1983 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача військ Середньоазіатського військового округу.
У серпні 1983 — липні 1985 року — командувач військ Закавказького військового округу.
У липні 1985 — травні 1988 року — командувач військ Московського військового округу.
4 травня 1988 — 7 грудня 1991 року — заступник міністра оборони СРСР — начальник тилу Збройних сил СРСР.
Указом Президента СРСР від 7 грудня 1991 року звільнений від займаної посади, і в тому ж місяці відправлений у відставку. Жив у Москві. Був головою Ради ветеранів Тилу Збройних сил Росії (1999—2004).
Помер 27 жовтня 2004 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.
- генерал-майор танкових військ (10.04.1974)
- генерал-лейтенант (14.02.1977)
- генерал-полковник (16.12.1982)
- генерал армії (16.02.1988)
- орден Жовтневої Революції
- орден Червоного Прапора
- орден Червоної Зірки
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ст.
- ювілейна медаль «За військову доблесть. В ознаменування 100-річчя від дня народження В. І. Леніна»
- медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
- медаль «За відвагу на пожежі»
- ювілейна медаль «Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «Ветеран Збройних Сил СРСР»
- медаль «За зміцнення бойової співдружності»
- ювілейна медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
- ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
- ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
- ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
- медаль «За бездоганну службу» 1-го, 2-го, 3-го ступенів
- медаль «В пам'ять 850-річчя Москви» (Російська Федерація)
- орден «За заслуги перед Вітчизною» в золоті (Німецька Демократична Республіка)
- медаль «Братерство по зброї» в золоті (Німецька Демократична Республіка)
- Военная энциклопедия в 8 томах. — М.: Военное издательство, 1994—2004. — Т.1. (рос.)
- Архипов Вадимир Михайлович [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 1 червня
- Народились 1933
- Уродженці Шалкарського району
- Померли 27 жовтня
- Померли 2004
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники Військової академії Генштабу
- Випускники Військової академії бронетанкових військ імені Р. Я. Малиновського
- Члени ЦК КПРС
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР»
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «За відвагу на пожежі»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За зміцнення бойової співдружності»
- Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» (СРСР)
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 2 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» в золоті
- Депутати Верховної Ради СРСР 11-го скликання
- Генерали армії