Перейти до вмісту

Аріан гондураський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аріан гондураський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Колібрині (Trochilinae)
Триба: Trochilini
Рід: Амазилія (Amazilia)
Вид: Аріан гондураський
Amazilia luciae
(Lawrence, 1868)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Thaumatias luciae
Polyerata luciae
Посилання
Вікісховище: Amazilia luciae
Віківиди: Amazilia luciae
ITIS: 555156
МСОП: 22687529
NCBI: 2744903

Аріа́н гондураський[3] (Amazilia luciae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[4]. Ендемік Гондурасу.

Гондураський аріан

Довжина птаха становить 9-10 см. У самців тім'я і верхня частина тіла темно-зелені, нижня частина спини і надхвістя бронзові. Стернові пера бронзово-зелені з пурпуровою смугою на кінці. Горло і верхня частина грудей сині, при певному освітленні вони можуть здаватися зеленуватими або сіруватими. Груди сірувато-білі, боки зелені, знизу більш тьмяні, бронзово-зелені. Нижні покивні пера хвоста темно-зелені з білими краями. Дзьоб середньої довжиний, прямий, чорний, знизу червонуватий з чорним кінчиком.

Самиці мають подібне забарвлення, однак загалом більш тьмяне, пляма на горлі у них менша і більш зелена, ніж у самці, а крайгні стернові пера у них мають сірі кінчики. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Гондураські аріани мешкають в посушливих районах у внутрішній частині Гондурасу, в департаментах Санта-Барбара, Кортес, Лемпіра, Йоро і Оланчо. До 1950-х років вони були відомі лише за кількома зразками, а з 1950 по 1988 рік не спостерігалися взагалі. Гондураські аріани живуть в сухих тропічних лісах, сосново-дубових лісах і сухих чагарникових заростях, переважно в гірських долинах. Зустрічаються на висоті від 75 до 1220 м над рівнем моря, переважно на висоті від 200 до 500 м над рівнем моря. Птахи здійснюють сезонні переміщення, які поки є малодослідженими[5][6].

Гондураські аріани живляться нектаром різноманітних квітучих трав'янистих рослин, чагарників, кактусів, епіфітів і невисоких дерев, в Йоро переважно нектаром Pedilanthus camporum і Opuntia hondurensis, на заході ареалу переважно Aphelandra scabra і Helicteres guazaumifolia. Також птахи доповнюють свій раціон дрібними комахами. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинного пуху, сухого листя, павутиння і лишайників, розміщується на дереві[7].

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція гондураських аріанів становить від 10 до 20 тисяч дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Amazilia luciae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 грудня 2022
  2. Lawrence, George Newbold (1867). Descriptions of five new species of Central American birds. Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia. 19: 232-234 [233].
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 грудня 2022.
  5. Rodríguez, Fabiola, et al. “Influence of Microhabitat on Honduran Emerald (Amazilia luciae) Abundance in Tropical Dry Forest Remnants.” Avian Conservation and Ecology, vol. 14, no. 1, 2019, doi:10.5751/ace-01321-140103.
  6. Howell, Steve N.G.; Sophie Webb (December 1989). Notes on the Honduran Emerald (PDF). Wilson Bulletin. 101 (4): 642—643. Процитовано 30 грудня 2007.
  7. Anderson, David L.; House, Paul; Hyman, Robert E.; Steiner, Ricardo; Hawkins, H. Ross; Thorn, Sherry; Rey, Manuel J.; Espinal, Mario R.; Marineros, Leonel E. (2010). Rediscovery of the Honduran Emerald Amazilia luciae in western Honduras: insights on the distribution, ecology, and conservation of a 'Critically Endangered' hummingbird. Bird Conservation International (англ.). 20 (3): 255—262. doi:10.1017/S0959270910000389. ISSN 1474-0001. S2CID 85624160.