Асапов Валерій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асапов Валерій Григорович
рос. Валерий Григорьевич Асапов
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження1 січня 1966(1966-01-01)
Костянтинівка[d], Малмизький районd, Кіровська область, РРФСР, СРСР
Смерть23 вересня 2017(2017-09-23)
Дейр-ез-Зор, Сирія
(мінометний обстріл)
ПохованняФедеральне військове меморіальне кладовищеd
Alma MaterВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Рязанське повітряно-десантне командне училище
Військова служба
ПриналежністьРосія Росія
Війни / битви

Грузино-абхазький конфлікт
Перша чеченська війна
Друга Чеченська війна
Інтервенція Росії в Сирію

Війна на сході України
Командування
5-та загальновійськова армія
CMNS: Асапов Валерій Григорович у Вікісховищі

Валерій Григорович Асапов (1 січня 1966 — 23 вересня 2017, під м. Дайр-ез-Заур, Сирія) — російський воєначальник. Гвардії генерал-лейтенант (2016). Герой Російської Федерації (2017, посмертно).

Біографія

[ред. | ред. код]

Син робітників. Закінчив в 1987 році Рязанське вище повітрянодесантне командне училище (з відзнакою).

Проходив службу у 104-му та 234-му парашутно-десантних полках. За десять років пройшов шлях від командира взводу, заступника командира роти — інструктора повітряно-десантної підготовки, командира роти до начальника штабу — заступника командира батальйону, а потім і командира батальйону.

У 1992—1993 роках у складі змішаних миротворчих сил служив у Південній Осетії. У січні 1995 року на посаді начальника штабу батальйону та званні майора був відряджений до Чечні. Під час боїв за Грозний отримав тяжке вогнепальне поранення лівої гомілки з перебиттям обох гомілкових кісток. Був цілий рік прикутий до ліжка і переніс чотири операції. Так як одна його нога стала коротшою за іншу на три сантиметри, Асапов залишився на все життя кульгавим, через що за ним закріпилося прізвисько «Кульгавий генерал»[1].

З 1997 по 2000 рр. — слухач Військової академії ім. М. Фрунзе (Москва), після закінчення якої був призначений заступником командира колишнього 345-го окремого гвардійського повітрянодесантного полку, який тоді входив до складу миротворчих сил ЗС РФ в Абхазії.

В 2001 році призначений командиром 345-го окремого парашутно-десантного полку[2].

2003—2007 рр. — заступник командира, начальник штабу 98 повітрянодесантної дивізії (Іваново) ПДВ. У 2003–2004 роках брав участь у Другій чеченській війні.

2007—2010 рр. — командир 18 кулеметно-артилерійської дивізії (Гарячі Ключі, Курильські острови) Далекосхідного ВО;

2010—2011 рр. — слухач Академії Генерального штабу ЗС РФ (Москва);

2011—2013 рр. — командир 37 окремої мотострілецької бригади (Кяхта, Республіка Бурятія) 36 Армії (Улан-Уде) Східного військового округу;

2013—2014 рр. — заступник командувача 5 Армії (Уссурійськ, Приморський край) Східного військового округу;

з 01.2014  — командувач 68 армійського корпусу (Южно-Сахалінськ) Східного військового округу.

У липні 2015 р. відправлений у «службове відрядження» до м. Ростов-на-Дону. Згідно з заявою Головного управління розвідки міністерства оборони України, у серпні 2015 року Асапов під прізвищем прикриття «Примаков» став командувачем 1 армійського корпусу ДНР (м. Донецьк, Україна) Центру територіальних військ Південного військового округу[3].

З серпня 2016 і до своєї загибелі був командувачем 5-ї загальновійськової армії, в лютому 2017 року як військовий радник був відправлений у відрядження до Сирії, де став командиром сирійського 5-го добровольчого штурмового корпусу. Загинув під час мінометного обстрілу сирійських позицій бойовиками ІДІЛ у Дайр-ез-Заурі у вересні 2017 року[4].

Похований 27 вересня з військовими почестями під гімн Росії та рушничний салют на Федеральному військовому меморіальному цвинтарі в Москві.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Отримав численні нагороди, серед яких:

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Наш батяня-комбат и …военный стратег. Рабочий край. 1 ноября 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 7 ноября 2017.
  2. ↑ В. Г. Асапов. Krasnaya Zvezda. 26 вересня 2017. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 18 жовтня 2023.
  3. ↑ Генерал-лейтенант ЗС РФ Асапов Валерій Григорович. Главное управление разведки Министерства обороны Украины. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 сентября 2017.
  4. ↑ Ирек Муртазин (26 сентября 2017). «Кто послал генерала на передовую?». Погибший в Сирии генерал-лейтенант российской армии по статусу просто не мог там находиться. Комментарии военных экспертов. Новая газета. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 сентября 2017.
  5. ↑ Order of the Hero of the Republic can be awarded to members from brotherly and friendly armies. Сирийское арабское информационное агентство. 11 февраля 2016. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 1 октября 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Асапов_Валерій_Григорович&oldid=43394691