Асоціація дослідників голодоморів в Україні
| Дата заснування | 1992 |
|---|---|
| Тип | всеукраїнська громадська науково-дослідницька культурно-просвітницька громадська організація |
| Голова | Стасюк Олеся Олександрівна |
| Адреса | м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10-б |
| Офіційний сайт | genocide.in.ua |
Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців (ГО "НАДГГУ") — всеукраїнська громадська науково-дослідницька
культурно-просвітницька громадська організація. Заснована українським письменником Володимиром Маняком та його дружиною — журналісткою Лідією Коваленко-Маняк.
Сайт Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців https://genocide.in.ua/
Заснована 27 червня 1992 на Установчому з'їзді у Києві як «Асоціація дослідників голодомору-геноциду в 1932—1933 роках в Україні». Від заснування Раду асоціації очолила Лідія Коваленко-Маняк. За її участі було створено 37 осередків в областях України, які об'єднали понад 700 осіб. Після її передчасної смерті у 1993 році II з'їзд у 1994 головою організації обрав відомого правозахисника Левка Лук'яненка (від 1996 до 1998 — почесний голова). З 1996 до травня 1998 Раду очолював доктор історичних наук Василь Марочко, після IV з'їзду (1998) — знову Левко Лук'яненко (переобрано і на V з'їзді, 2000). 6 вересня 2022 року під час з'їзду асоціації було обрано голову Олесю Стасюк, доктора історичних наук, заслуженого працівника культури України. Почесним головою обрано професора, д.і.н. Василя Марочка.
Керівний орган асоціації — з'їзд, у період між з'їздами — Рада. Голова обирається з'їздом.
Метою створення й діяльності Асоціації є: дослідження, вивчення та збереження, збір доказів, щодо злочинів, вчинених комуністичним тоталітарним режимом проти української нації; всебічне сприяння духовному відродженню української нації; поширення серед громадськості України та світу правдивої інформації про геноциди, масові штучні голоди та наслідки для українців та Української держави.
Асоціація об'єднує науковців, письменників, журналістів, представників інших професій, громадян, які вивчають історію голодоморів в Україні, сприяють вшануванню пам'яті їхніх жертв.
У багатьох містах і селах України активістами організації впорядковано цвинтарі, встановлено хрести, пам'ятні знаки на могилах жертв голодоморів. 10 вересня 1993 на Михайлівській площі Києва відкрито й освячено пам'ятний знак жертвам голодомору 1932—1933. Підготовлено та видано низку збірників архівних документів і матеріалів, свідчень людей, які пережили страхіття радянських голодоморів, проведено наукові конференції та інші заходи.
- 33-й: голод: Народна Книга-Меморіал. К., 1991;
- «Ми затялися: полинів не буде…». Розповідає голова Асоціації дослідників голоду-геноциду 1932—33 рр. в Україні Л. Коваленко-Маняк. «Сучасність», 1993, № 1;
- Марочко В. «Бодай те лихо не верталось…». «Сучасність», 1993, № 2;
- Вітровчак Н. Асоціація дослідників голодомору-геноциду в 1932—1933 роках в Україні. «Золоті ворота», 1993, № 4;
- Веселова О. М. та ін. Голодомори в Україні. 1921—1923, 1932—1933, 1946—1947. Злочини проти народу. К.—Нью-Йорк, 2000;
- Голод 1932—1933 років в Україні: причини та наслідки. К., 2003.
- О. М. Веселова. Асоціація дослідників голодоморів в Україні / Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл. [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]