Аспр (монета)
| Аспр | |||
|---|---|---|---|
| |||
_%D0%91%D0%BB._1420-%D1%82%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.jpg)
Аспр або аспра (від грец. ἄσπρος, дослівно — «білий», утвореного від пізньолат. asper) — поширина назва номіналу дрібних монет з різним вмістом срібла, що карбувались у піздній Візантійській імперії та в деяких країнах, що постали на її територіях[1].
Використання терміна аспр або аспра зустрічаються по відношенню до таких типів дрібних срібних монет[1]:
- двох типів візантійських монет аспрон, які вперше були емітовані імператором Олексієм I Комніним в 1092 році та перебували в обігу до другої половини XIII ст.;
- візантійської монети дукатопулон (1/8 ставратона), що з'явилась наприкінці XIV століття;
- срібної монети, що карбувались у Трапезундської імперії в 1204—1461 роках;
- срібної монети лицарів ордену Святого Іоанна (госпітальєрів), що карбувались ними на Родосі в XV—XVI століттітях (родоський денаро);
- срібної монети вагою близько 1,1 г. Генуезької Газарії, що карбувались у XIV—XV століттях (до захоплення Кафи османами), відомої в італійському обліку як cafiati та baricati. На аверсі монет було вміщено зображення веж генуезької фортеці, назву міста та ініціали місцевого генуезького консула латинською мовою. На реверсі — тамга золотоординських, а з 1454 року кримських ханів, а також ім'я і титул правлячого хана арабською мовою;
- монети, викарбованої в 1481 році у венеційсько-генуезькій колонії Тана, розташованій в гирлі Дону на Азовському морі.
- дрібної срібної монети Османської імперії та Кримського ханства (акче), що карбувались з XIV по XVIII століття і в деяких європейських джерелах також називались аспра чи аспрон. Вперше монети вагою 1,2 г зі срібла 900-ї проби були викарбовані султаном Орханом I у 1328—29 роках, в подальшому вміст срібла в османській аспрі нухильно падав. Згадка про османську аспру устрічається у писемних джерелах західно-українських земель XVI—XVII століття. У середині XVI століття аспр дорівнював 2/3 польського гроша або 2 угорським денаріям, а 1627 аспр становив 0,7 польського гроша. Аспр використовувалися для проведення розрахунків між купцями, що займалися торгівлею з країнами Сходу.
У рахункових книгах XV століття венеційського купця-банкіра Джакомо Бадоера перелічено кілька міст і губернаторств, які карбували аспри, зокрема Трапезунд, Кафа, Самсун, Тана та Родос[2].
- ↑ а б Аспр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аспр (дата звернення: 5.02.2024).
- ↑ Cecile Morrison, "Coin Usage and Exchange Rates in Badoer's Libro dei Conti ", Dumbarton Oaks Papers, 55 (2001), pp. 217—245
- Юргевич В. О монетах генуэзских, находимых в России // Записки Одесского общества истории и древностей. 1872. Вып. 8;
- Ретовский О. Генуэзско-татарские монеты города Каффы // Известия Таврической ученой архивной комиссии. 1897. №27; 1899. №29; 1902. №32;
- Зубко А. Монети генуезьких колоній Криму в міжнародній торгівлі XIV–XV ст. // Вісник київського національного університету імені Т. Шевченка. Історія. Вип. 91–93. К., 2007;
- Гірік С. Монетна справа Кримського ханату: огляд історіографії // Українська орієнталістика. Вип. 6. К., 2012;
- Турмис Н. Ґенуезько-кримські аспри та ґірейські акче в грошовому обігу українських земель Великого князівства Литовського другої половини XV – поч. XVI ст. у світлі історіографії // Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск: На пошану професора Романа Шуста. Львів, 2019.