Ассеманієве Євангеліє
| Ассеманієве Євангеліє | |
| Дата створення / заснування |
10 століття  |
|---|---|
 | |
| Місце розташування | Ватиканська бібліотека |
| Мова твору або назви |
старослов’янська мова |
| З матеріалу |
пергамент |
| У збірках |
Ватиканська бібліотека[1] |
| Інвентарний номер |
Vat. Slav. 3 |
| Абетка |
глаголиця |
| Повний твір доступний на |
digi.vatlib.it/view/MSS_Vat.slav.3 |
| Маніфест IIIF |
digi.vatlib.it/iiif/MSS_Vat.slav.3/manifest.json |
 Ассеманієве Євангеліє у Вікісховищі | |
Ассеманійове Євангеліє — глаголичний старослов'янський рукопис, який отримав свою назву за прізвищем папського бібліотекаря Йосифа Ассемані, який у 1736 році купив його в Єрусалимі у монахів і передав у власність Ватиканської бібліотеки в Римі, де воно нині зберігається (тому існує інша назва пам'ятки — Ватиканське Євангеліє).
Ассеманійове Євангеліє являє собою апракос (тобто збірник євангельських читань за християнським календарем). Написане у ХІ столітті у Македонії і складається зі 158 аркушів. Перше повідомлення про цю пам'ятку зробив Йосиф Добровський у 1822 році, видали її вчені Й. Вайс та Й. Курц у Празі в 1929 році.
- Леута О. І. Старослов'янська мова: Підручник. — Вища школа, 2001. — 255 с.
