Астаматій Остафій
Оста́фій (Остап) Астама́тій (Остама́тенко) (р. н. невід. — помер 1678) — наказний гетьман Правобережної України (1677—78), організатор митної служби Богдана Хмельницького (1654—1656), український посол у Стамбулі в 1675–1678 роках. Вважався безпринципним політичним авантюристом. Походив з грецької родини, що проживала на Поділлі. У джерелах відомий під прізвищами Астаматій, Остаматій, Стоматій, Остаматенко, Стоматенко, Стамагєнко, Стомагаєнко.
У квітні 1654 Богдан Хмельницький доручив Астаматію збирати митний податок — індукту з російських товарів, що завозилися в Україну. Під його керівництвом діяла ціла група урядовців, а зібране ними мито передавалося до скарбу Війська Запорозького. Астаматій активно співпрацював з Виговським, який у той час служив генеральним військовим писарем, зокрема постійно повідомляв його про міжнародні та прикордонні новини. За дорученням гетьмана Дорошенка Астаматій виконував обов'язки українського посла в Стамбулі. Після переходу Дорошенка на бік росіян Астаматій запропонував турецькому султану Мехмеду IV проголосити гетьманом Правобережної України Юрія Хмельницького (1677). Протягом 1677 Астаматій намагався відвоювати у поляків частину Правобережної України з центром у Немирові. У першій половині 1678 очолював дипломатичну місію Юрія Хмельницького у Стамбулі. Брав участь у другому Чигиринському поході (1678) турецьких військ (див. Російсько-турецька війна 1676—1681). Відвоювавши у Польщі Немирів, Бар і Меджибіж, відмовився визнавати зверхність султана. У жовтні 1678 Астаматія було страчено за наказом Юрія Хмельницького.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Крип'якевич І. Остафій Астаматій (Остаматенко), український посол в Туреччині 1670-х рр. «Україна», 1928, кн. IV;
- Чухліб Т. В. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XVII ст.). К., 1996;
- Чухліб Т. В. Правобережне Військо Запорозьке у геополітичних планах Османської імперії (1676—1685). В кн.: Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості. К., 1997.
- Коваленко Сергій. Астаматій Остап//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ: Видавництво «Стікс», 2009.
- [[https://web.archive.org/web/20160426122710/http://www.history.org.ua/index.php?termin=Astamatij_O Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] АСТАМАТІЙ (Остаматенко) Остафій] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Стаматаєнко (Стаматенко) Євстафій [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 380. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
- Остаметенко Остап (Астаматій) // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1254. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |