Перейти до вмісту

Асташкін Михайло Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Єгорович Асташкін
рос. Михаил Егорович Асташкин
Народження30 грудня 1908(1908-12-30)
Нащіd, Глядковське сільське поселенняd, Сасовський районd, Росія
Смерть14 вересня 1941(1941-09-14) (32 роки)
Важне, Біляївський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
загиблий у бою
ПохованняАлея Слави
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби1930–1941
ПартіяКПРС
Звання Капітан авіації
Формування69-й вап[ru]
Війни / битвирадянсько-фінська війна
німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора

Миха́йло Єго́рович Аста́шкін (рос. Михаил Егорович Асташкин; нар. 30 грудня 1908(19081230) — пом. 14 вересня 1941) — радянський військовий льотчик-винищувач часів Другої світової війни, командир ескадрильї 69-го винищувального авіаційного полку[ru] окремої Приморської армії, капітан. Герой Радянського Союзу (1942).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 30 грудня 1908 року в Нащі, нині Сасовського району Рязанської області Росії, в селянській родині. Росіянин. У 1925 році закінчив семирічку.

У лавах РСЧА з 1930 року. У 1932 році направлений до Ленінградської військово-теоретичної школи льотчиків, по закінченні якої продовжив навчання в 14-ій Енгельсській військовій авіаційній школі льотчиків. У грудні 1934 року на відмінно закінчив льотний курс і був залишений при школі льотчиком-інструктором.

Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років як командир ескадрильї, нагороджений орденом Червоного Прапора.

у 1940 році призначений командиром 1-ї ескадрильї 69-го винищувального авіаційного полку.

З початком німецько-радянської війни брав участь в обороні Одеси. Всього здійснив 162 бойових вильоти, з них 59 — на штурмовку наземних військ супротивника. У повітряних боях збив особисто 4 і в складі групи — 8 літаків ворога.

14 вересня 1941 року, виконуючи бойове завдання по штурмовці наземних військ супротивника, був збитий вогнем зенітної артилерії ворога. Направив палаючого літака на скупчення живої сили і техніки супротивника в районі хутора Важного Біляївського району Одеської області.

Похований на алеї Слави центрального Парку культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка в Одесі[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Асташкіну Михайлу Єгоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Також був нагороджений двома орденами Червоного Прапора і медаллю «За оборону Одеси».

Пам'ять

[ред. | ред. код]
Карта оборони Одеси, медаль «За оборону Одеси» і герої: Осипов Я. І.[d], Онілова Н. А., Жуков Г. В., Асташкін М. Є., Павличенко Л. М.; 2011 р. Конверт. Укрпошта
Зовнішні зображення
В Одессе на Аллее Славы

Похований на Алеї Слави в Одесі.

Ім'ям Михайла Асташкіна названо вулицю Одеси і дотичний провулок.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ОБД «Мемориал»: Облікова картка військового поховання. obd-memorial.ru (рос.).

Посилання

[ред. | ред. код]