Перейти до вмісту

Аста Ґудбрандсдаттер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аста Ґудбрандсдаттер
Народилася970-ті
Померла1020-ті
Діяльністьаристократка
БатькоGudbrand Kulad[1]
У шлюбі зСіґурд Сір[2] і Harald Grensked[2]
ДітиГаральд III Суворий[2], Олаф ІІ Гаральдссон[2], Halfdan Sigurdssond[1] і Ingerid Sigurdsdottird[1]

Аста Ґудбрандсдаттер (норв. Åsta Gudbrandsdatter; 970-ті — 1020-ті) — згідно з норвезькими сагами Снорі Стурлусон, мати норвезьких королів Гаральда III Суворого та Олафа II Гаральдсона[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько Асти, Ґудбранд Кула, жив у горах, точне місце його ферми, де, ймовірно, виросла Аста, невідомо[4]. У сазі згадується, що Аста Ґудбранд зі Східної Норвегії і шанованої родини. ЇЇ сестра Ісрід була одружена з Тордом Гуттормссоном на Штайгу. Ще одна сестра вийшла заміж за Вебйорна в Хусебю, була матір'ю Гальварда Вебйорнссона (Святого Гальварда).

Аста була у першому шлюбі з Гаральдом Ґренске[5]. Коли народився Олаф II Гаральдсона, відповідно до хронології саги 995 року, відповідно до одностайної традиції, Аста була вдома зі своїм батьком. Причиною стала пригода Гаральдом Ґренск з Сіґрід Сторроде. Снорі Стурлусон стверджує, що Аста повернулася додому, коли згодом отримала повідомлення про смерть свого чоловіка[4].

Кілька років по тому Аста вийшла заміж за Сіґурда Сір з Рінгеріке[6]. Олаф II Гаральдсон виріс разом зі своїм вітчимом Сіґурдом Сір. З Сіґурдом Сіром Аста народила сина Гаральда, який більш відомого як короля Гаральда III Суворого[7].

Згідно з норвезькими сагами, Снорі Стурлусон вказує Асту разом із Сіґурдом як радників молодого Олаф II Гаральдсона, коли він отримує владу після 1015 року[8]. Аста згадується у сазі Сноре Стурлусона: «Аста, його дружина, була щедрою та великодушною. У них були такі діти: Ґутторм, він був найстаршим, потім Ґуннільда, Ґалвдан, Інгерід і Гаральд»[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ а б в г Kindred Britain
  3. ↑ Åsta Gudbrandsdatter. Store norske leksikon (норв.). 22 серпня 2023. Процитовано 31 січня 2024.
  4. ↑ а б Krag, Claus (30 червня 2022). Åsta Gudbrandsdatter. Norsk biografisk leksikon (норв.). Процитовано 31 січня 2024.
  5. ↑ Harald Grenske. Wikipedia (nb) . 28 серпня 2021. Процитовано 31 січня 2024.
  6. ↑ Åsta Gudbrandsdóttir, Queen of Norway. geni_family_tree (укр.). 0970. Процитовано 31 січня 2024.
  7. ↑ Åsta Gudbrandsdotter – lokalhistoriewiki.no. lokalhistoriewiki.no. Процитовано 31 січня 2024.
  8. ↑ Christian Krohg (1890), Illustration for Olav den helliges saga, Heimskringla 1899-edition. «Sigurd Syr, Åsta, Olav og Rane.», процитовано 31 січня 2024
  9. ↑ Anebeskrivelse for Åsta Gudbrandsdatter. www.tore-nygaard.com. Процитовано 31 січня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Snorre Sturlasson: Olav Trygvassons saga, avsnitt 43-44. Snorre Sturlasson: Olav den helliges saga, avsnitt 32-33. Snorre Sturlasson: Harald Hardrådes saga, avsnitt 98. Cappelen's Norges Historie, Bind 15, side 169. Mogens Bugge: Våre forfedre, nr. 476. Bent og Vidar Billing Hansen: Rosensverdslektens forfedre, side 27, 53, 77.
  2. H. Koht: biografi (Aasta Gudbrandsdatter) i NBL1, bd. 1, 1923
  3. Den legendariske Olavssaga, overs. av K. Flokenes, Hafrsfjord 2000
  4. Омелян Пріцак Походження Русі Київська бібліотека давнього українського письменства Київ Видавництво «Обереги» 2003[1]
  1. ↑ Омелян Гріцак (PDF).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аста_Ґудбрандсдаттер&oldid=43394823