Асфандьярова Аміна Ібрагімівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асфандьярова Аміна Ібрагімівна
Народилася27 липня 1961(1961-07-27) (63 роки)
Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьнауковиця
ЗакладУфимська державна академія мистецтв імені Загіра Ісмагілова

Аміна Ібрагімівна Асфандьярова, до шлюбу Міндубаєва (нар. 27 липня 1961, Уфа) — радянська башкирська мистецтвознавиця, ректорка Уфимської державної академії мистецтв імені Загіра Ісмагілова (УДАМ). Заслужена діячка мистецтв Республіки Башкортостан (2008).

Біографія

[ред. | ред. код]

Аміна Міндубаєва народилася 27 липня 1961 року в Уфі[1].

У 1985 році вона закінчила Уфимський державний інститут мистецтв по класу заслуженої артистки Республіки Башкортостан, доцентки Ц. Р. Хамідулліної[2]. У 1995 році проходила стажування в Казанській державній консерваторії по класу заслуженої артистки Російської Федерації і Респубілки Татарстан, професорки мистецтва Е. К. Ахметової.

Кандидатську дисертацію на тему «Інтонаційна лексика образів пасторалі в тематизмі фортепіанних сонат Й. Гайдна» захистила у 2003 році в дисертаційній раді Новосибірської державної консерваторії (керівниця професорка Людмила Шаймухаметова).

З 1985 року Аміна Асфандярова працювала в Уфимському державному інституті мистецтв концертмейстеркою. А у 1993 році перейшла на кафедру спеціального фортепіано. В період з 2001 по 2003 роки була здобувачкою Лабораторії музичної семантики Уфимської державної академії мистецтв. У 2003 році Асфандярова призначена на посаду декана факультету музикознавства та вокально-хорового мистецтва. Через чотири роки — у 2007 р. обійняла посаду проректорки з навчальної і виховної роботи академії.

А з 2013 року — ректорка Уфимської державної академії мистецтв імені Загіра Ісмагілова[2][3][4].

Аміна Асфандьярова була в журі республіканських музичних конкурсів: імені З. Ісмагілова, імені М. Сабітова (Уфа, 1998, 2000, 2002, 2004 рр.), конкурсу-фестивалю викладачів ДМШ, конкурсу молодих виконавців на цифрових фортепіано (Уфа, 2004, 2005), конкурсу імені В. Тіманової (2005)[1].

Виступала з концертами в УДАМ, ПУМ, Башкирській державній філармонії, в містах Октябрьский, Учали, Ішимбай, Салават, Бузулук.

Аміна Асфандьярова — кандидатка мистецтвознавства, професорка Уфимської державної академії мистецтв імені Загіра Ісмагілова.

Політична позиція

[ред. | ред. код]

У 2014 році Аміна Асфандьярова підписала звернення діячів культури Російської Федерації на підтримку політики президента РФ Володимира Путіна щодо захоплення території Автономної Республіки Крим та вторгнення в Україну[5].

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]
  • Заслужена діячка мистецтв Республіки Башкортостан (2008)[джерело?]
  • Відмінниця народної освіти[джерело?]

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Интонационная лексика образов пасторали в тематизме фортепианных сонат Й. Гайдна: Монография. — Уфа: РИО УГАИ, 2007 (гриф УМО высших учебных заведений РФ);
  • Фортепианная музыка композиторов Башкортостана: Тезисы докладов научно-практической конференции Первого фестиваля фортепианной музыки композиторов Башкортостана. — Уфа,1997.
  • Фортепианная и скрипичная музыка композиторов Башкортостана: Тезисы докладов научно-практической конференции Второго фестиваля фортепианной и скрипичной музыки композиторов Башкортостана. — Уфа, 1999.
  • Интонационная лексика как проблема артикуляции фортепианных сонат Гайдна (статья). Историко-теоретические проблемы музыкознания / Сб.науч. тр.: РАМ им. Гнесиных, УГИИ. — Вып. 156 -М.,1999.
  • Интонационная лексика фортепианных произведений как проблема исполнительской артикуляции (тезисы).
  • Музыка, живопись, театр: проблемы истории, теории и педагогики: Материалы Республиканской научно-методической конференции. — Уфа; РИЦ УГИИ, 2000.
  • Искусство во втором тысячелетии (Теория. Практика. Педагогические позиции): Материалы конференции. — Оренбург, 2001.
  • Художественный мир музыкального произведения / Межвуз. сб. статей // Отв. ред.-сост. Шаймухаметова Л. Н. — УГИИ: Лаборатория муз.семантики.– Уфа, 2001
  • Музыкальный текст и исполнитель / Сб. статей // Отв. ред.-сост. Шаймухаметова Л. Н. — Уфа: Лаборатория муз. семантики УГАИ, 2004.
  • Художественный образ в исполнительском искусстве: Материалы науч.-практ. конф. — Магнитогорск, 2004.
  • Музыкальное содержание: наука и педагогика: Материалы III Всероссийской научно-практической конференции. — Уфа, 2005.
  • Материалы всероссийской научной конференции. — Новосибирск: Новосиб. гос. консерватория (академия) им. М. И. Глинки, 2005.
  • Культурная жизнь юга России. — 2006. — № 2. — Краснодар.
  • Современные гуманитарные исследования. — № 3. — 2006. — Москва. я
  • Музыкальная семиотика: перспективы и пути развития / Материалы Международной научной конференции. — Астрахань, 2006.
  • «Музыкальное содержание: современная научная интерпретация» / Материалы IV Всероссийской научно-практической конференции. — Ростов-на-Дону, 2006.
  • Материалы международной конференции «Музыкальная педагогика: теория и практика», — Уфа, 2006.
  • Исполнительское искусство и музыковедение. Параллели и взаимодействия/Сб. статей по материалам Междунар. науч. конф. 6-9 апр. 2009. — М.: Человек, 2010. — с. 122—129.
  • Этот многообразный мир музыки/Сб. статей к 80-летию М. Г. Арановского. — М.:Гос. институт искусствознания. — 2010. — с. 47-50.
  • Пьесы башкирских композиторов для фортепиано (Хрестоматия). Методическое пособие для учащихся ДМШ, ДШИ. — Уфа,1999.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Асфандьярова Амина Ибрагимовна. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  2. а б Асфандьярова Амина Ибрагимовна. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  3. Ректор Уфимского института искусств Амина Асфандьярова рассказала о планах развития вуза. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  4. В Уфе торжественно открылся III Международный конкурс музыкантов-исполнителей имени Загира Исмагилова. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  5. Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму [Архівовано 2014-03-11 у Archive.is] // Официальный сайт Министерства культуры Российской Федерации