Атака (фільм, 1986)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Атака»
(рос. «Атака»)
Жанрдрама
РежисерІгор Ніколаєв
СценаристВасиль Соловйов[ru]
У головних
ролях
Сергій Чекан
ОператорВ'ячеслав Звонілкін
КомпозиторОлексій Ніколаєв
ХудожникЄвген Галєй
КінокомпаніяКіностудія ім. М. Горького
Тривалість89 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1986
IMDbID 0265049

«Атака» (рос. «Атака») — радянська драма 1986 року, знята за мотивами повісті підполковника Володимира Возовікова «Син батька свого».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Після закінчення танкового училища з відзнакою лейтенант Тимофій Єрмаков вибирає місцем служби Каракуми. Юнацький максималізм потомственого військового стикається з реальним життям лінійного танкового полку. Прибуття Єрмакова в частину відбувається під час ведення бойових дій СРСР в Афганістані. Загибель невідомих Єрмакову офіцерів полку, що не повернулися з відрядження в частину, впливає на його розуміння бойової підготовки ввіреного йому танкового взводу на танках Т-62.

Бажання Єрмакова використовувати в навчанні особового складу взводу реалії бойових дій, а не шаблони нормативів на полігонах і стрільбищах наштовхується на відсталість і нерозуміння командирів і начальників — від командира роти до командира дивізії. Засуджує його і командувач військами військового округу в присутності матері Єрмакова — видної журналістки. Єрмаков вступає в смугу нерозуміння як з боку його командирів, так і підлеглих йому бійців взводу і навіть матері, які схильні вважати методи Єрмакова бажанням самоствердження, а не прагненням виховати досвідчених танкістів, здатних до нестандартних рішень заради досягнення мети.

Паралельно у Єрмакова розвиваються відносини з Аннагуль — комендантом офіцерського гуртожитку, вдовою загиблого офіцера-танкіста. Вона, як вольова жінка, вважає, що Єрмаков всього лише «зарозумілий, самовпевнений лейтенантик з задатками нахабу», але незабаром переймається симпатією до молодого офіцера.

Незабаром в дивізії оголошується тривога, і танкісти маршем йдуть на навчання в складі сил «північних». Рота виявляє танкові колони «противника». Але посередник умовно «виводить з ладу» командира роти в результаті «бомбового удару» винищувачів-бомбардувальників. Єрмаков взяв на себе командування танковою ротою і проявив неабиякий талант тактика і командира, атакувавши і умовно знищивши танковий батальйон «противника». В цей час дивізія «південних» умовно застосувала ядерну зброю. Не маючи зв'язку з вищестоящими командирами, Єрмаков продовжує виконувати поставлені завдання і випадково «збиває» вертольоти «південних», на одному з яких перебуває командир дивізії. В результаті навчання пішли не по за заздалегідь спланованим «північними» і «південними» сценарієм, доводячи безпорадність догматів перед бойовою виучкою, заснованої на суворовських принципах Єрмакова.

Рота під командуванням Єрмакова умовної ціною власного життя атакує і «знищує» мобільні установки тактичних ракет Луна-М з ядерною зброєю.

Посередник навчань, що знаходиться в підрозділі Єрмакова, змушений зупинити умовний бій, який показав реальні командирські якості молодого лейтенанта. Незабаром прилітає командувач округом з матір'ю Єрмакова, і вони виявляють його у танка з екіпажем, що заснув від напруги навчань.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]