Перейти до вмісту

Атаки (Україна)

Координати: 48°32′30″ пн. ш. 26°28′44″ сх. д. / 48.54167° пн. ш. 26.47889° сх. д. / 48.54167; 26.47889
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Атаки.
село Атаки
Панорама с.Атаки із с.Жванець
Панорама с.Атаки із с.Жванець
Панорама с.Атаки із с.Жванець
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Тер. громада Хотинська міська громада
Код КАТОТТГ UA73040190030077295 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Атаки 
Основні дані
Населення 638
Поштовий індекс 60008
Телефонний код +380 3731
Географічні дані
Географічні координати 48°32′30″ пн. ш. 26°28′44″ сх. д. / 48.54167° пн. ш. 26.47889° сх. д. / 48.54167; 26.47889
Середня висота
над рівнем моря 		137 м
Місцева влада
Адреса ради 60008, Чернівецька обл., Дністровський р-н, с. Атаки, вул. Терешкової, 1
Карта
Атаки. Карта розташування: Україна
Атаки
Атаки
Атаки. Карта розташування: Чернівецька область
Атаки
Атаки
Мапа
Мапа

CMNS: Атаки у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ата́ки — село в Україні, у Хотинській міській громаді Дністровського району Чернівецької області.

Село є одним із центрів килимарства на Хотинщині[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Наддністрянське село Атаки розташоване в південно-західній частині України за 1,7 кілометрів від Хотина та за 23 кілометра від міста Кам'янець-Подільський на правому березі річки Дністер. Через село проходить автошлях національного значення Н03 Житомир — Чернівці.

Клімат

[ред. | ред. код]

Атаки знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія

[ред. | ред. код]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва села походить від молдавського «отак» — «табір; курінь»[2].

Передісторія

[ред. | ред. код]

В урочищі Стінка біля села було знайдено зразки найдавніших виробів (рубил) з дністровського кременю[3]. На території села було виявлено рештки мисливських стійбищ[4], там було виявлено музичний інструмент з оленячого рогу («флейта»), вік якої — понад 15 тис. років[5].

Також на території було виявлено рештки скотарсько-землеробських поселень[6].

Історія після заснування

[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, налічувалось 108 дворових господарств, існувала православна церква[7].

Станом на 1886 рік у царанському[в] селі Рукшинської волості мешкало 607 осіб, налічувалося 110 дворових господарств, існували православна церква та школа[8].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 831 особи (456 чоловічої статі та 375 — жіночої), з яких 704 — православної віри, 123 — юдейської[9].

Жванець і дерев'яний міст через Дністер, вид з села Атаки, фото 1915 р.

Поблизу села, у ніч з 9(22) на 10(23) січня 1919 року, розпочалося Хотинське повстання, коли прихильники Директорії Бессарабського національного союзу перетнулися із румунським кавалерійським загоном[10]. Тут же і був розміщений головний штаб повстанців на час останніх боїв. Після перемоги румунських військ село палили три дні, залишивши тільки декілька хат[11].

По закінченню Другої світової війни село пережило голодомор 1946–1947 років, про що згадувалося у таємному листі секретаря Хотинського райкому КП(б)У Жиленка[12].

Мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

У 2018 році шляхом об'єднання сільських рад, село Атаки увійшло до складу Хотинської міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 638[13][14] осіб. Рідною мовою назвали[15]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 622 97,49%
російська 11 1,72%
білоруська 2 0,31%
інші 3 0,48%

Мовні особливості

[ред. | ред. код]

Село нанесено на «Атлас української мови»[16].

Економіка

[ред. | ред. код]
  • ТОВ «Ласунка плюс»
  • АЗС «Amic Energy»
  • Фермерське господарство «Наша Нива»
  • ТОВ «АМП Нова Лінія»[17]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Легенда

[ред. | ред. код]

Неподалік Атак, на Збручі, лежить славне своєю фортецею село Окопи. Така близькість двох топонімів привела до появи ще у Першу світову війну місцевої приказки про солдата, який:

«Під час атак сидів у Окопах, а коли рили окопи, бігав в Атаки(село)».

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Автобусна зупинка
    Автобусна зупинка
  • Пам’ятник полеглим у Другій світовій війні
    Пам’ятник полеглим у Другій світовій війні
  • Каплиця
    Каплиця
  • Магазин
    Магазин
  • Табличка із назвою села перед в’їздом до села
    Табличка із назвою села перед в’їздом до села
  • Хрест
    Хрест
  • Міст через Дністер веде до села
    Міст через Дністер веде до села
  • Церква Святого Іоанна Богослова
    Церква Святого Іоанна Богослова

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 375.
  2. ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 131.
  3. ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 13.
  4. ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 19.
  5. ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 21.
  6. ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 25.
  7. ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 940)
  8. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  9. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-19. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  10. ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 197.
  11. ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 202.
  12. ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 242.
  13. ↑ Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з червня 2019]
  14. ↑ Населення населених пунктів Чернівецької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 16 листопада 2013. [Архівовано 2012-10-20 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - 073 ХОТИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 листопада 2013. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Атлас української мови: в трьох томах. Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні (К.). — К.: Наукова думка, 1988. — 520 с.
  17. ↑ Пошук «Атаки» в регіоні «Чернівецька обл.».{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  18. ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 195.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Географія Чернівецької області Це незавершена стаття з географії Чернівецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Атаки_(Україна)&oldid=44075141