Атанас Борносузов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Атанас Борносузов
Атанас Борносузов
Атанас Борносузов
Особисті дані
Повне ім'я Атанас Йосифов Борносузов
Народження 5 жовтня 1979(1979-10-05) (45 років)
  Житниця, Болгарія
Зріст 180 см
Громадянство Болгарія Болгарія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Болгарія «Мариця»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997—1998 Болгарія «Сокіл» (Пловдив) 17 (2)
1998 Болгарія «Олімпік» (Тетевен) 9 (1)
1999 Болгарія «Добруджа» 5 (0)
1999—2003 Болгарія «Литекс» 106 (18)
2004—2005 Болгарія «Нафтекс» 42 (10)
2005—2006 Росія «Том» 10 (1)
2005 Болгарія «Левські» 6 (0)
2007 Росія «Терек» 34 (2)
2008 Кіпр «Аріс» (Л) ? (?)
2008 Кувейт «Ас-Сальмія» ? (?)
2009—2010 Болгарія «Черно море» 37 (3)
2010 Румунія «Астра» 7 (0)
2011 Ізраїль «Бней Сахнін» 8 (0)
2011 Болгарія «Славія» (С) 12 (0)
2012—2013 Болгарія «Локомотив» (Софія) 25 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1998—2001 Болгарія Болгарія (U-21) 22 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Атанас Йосифов Борносузов (болг. Атанас Йосифов Борносузов; нар. 5 жовтня 1979, Житниця, Болгарія) — болгарський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Уродженець пловдівського села Житниця, звідки також родом олімпійський чемпіон з важкої атлетики Мілен Добрев. Футболом розпочав займатися в «Мариці»[1]. Потім виступав за скромні клуби «Сокіл» (Пловдив) й «Олімпік» (Тетевен). У 1999 році перейшов до складу тодішнього чемпіона Болгарії «Литекса» з Ловеча, де провів 4 роки. У січні 2004 року за 100 000 жвро перебрався в «Нафтекс» з Бургаса.

Володар Кубку країни 2001 року з «Літексом», срібний (2002) та бронзовий призер (2003) чемпіонату Болгарії. У Кубку країни 11 матчів та відзначився 1 голом за «Літекс» і 4 матчі за «Нафтекс». У єврокубках за «Літекс» провів 14 матчів та відзначився 1 голом (2 матчі в Кубку європейських чемпіонів та 12 матчів й 1 гол у Кубок УЄФА), за «Левскі» (Софія) — 1 матч у Лізі чемпіонів, за «ПФК Черно Море» (Варна) — 3 матчі в Лізі Європи).

У 2005 році перейшов у томську «Том». Перший матч за нову команду провів 27 серпня проти «Шинника» з Ярославля. Борносузов провів на поле 41 хвилину. У чемпіонаті Росії 2005 провів 9 матчів, отримав 3 жовті картки та відзначився 1-м голом («Тереку»).

У 2005 році, будучи гравцем «Томі», він дав скандальне інтерв'ю болгарської спортивної газети «7 дні спорт». Там він, зокрема, сказав: «В Росії, якщо хочеш вирішити яку-небудь проблему, купуєш тому, хто повинен що-то зробити, пляшку горілки, і все вирішується», «російські дівчата ходять по вулицях з пляшкою пива або горілки в руках. У Болгарії такого не побачиш. Болгарки, по-моєму, ще й красивіші».

У чемпіонаті Росії 2006 року провів лише 1 гру, в 6-му турі проти «Амкара», після чого проданий у «Левські». Проте в складі гранду болгарського футболу не проходив до складу й на початку 2007 року за 100 тисяч євро перейшов у «Терек». У складі «Терека» посів 2-е місце у першості першого дивізіону 2007 року (вихід у вищий дивізіон). У матчі Кубку Росії 2007/08, в якому «Терек» приймав «Урал», не зняв з руки обручку, через що матч затримали на 10 хвилин[2].

1 липня 2008 року перейшов із «Терека» до кувейтського клубу «Ас-Салмії». Три місяці по тому до команди прєднався його співвітчизник, Кіріл Ніколов.

У січні 2009 року повернувся до Болгарії, де уклав договір з «Черно море» (Варна). За «моряків» провів 37 матчів та відзначився 3-ма голами[3]. Футбольну кар'єру завершив у софійському «Локомотиві». Після цього перейшов на тренерську роботу в академії ЦСКА (Софія).

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

З 1998 по 2001 рік виступав за молодіжну збірну Болгарії, у футболці якої провів 22 поєдинки.

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Литекс»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Зеленчуков бос осигурява парите. 7sport.net. 11 листопада 2004. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 20 липня 2015.
  2. ↑ Инцидент с кольцом. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 23 січня 2010.
  3. ↑ Stats Centre: Atanas Bornosuzov Facts. Guardian.co.uk. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 17 серпня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Атанас_Борносузов&oldid=37057978