Перейти до вмісту

Гасанріз

Координати: 40°09′47″ пн. ш. 46°31′04″ сх. д. / 40.163055555556° пн. ш. 46.517777777778° сх. д. / 40.163055555556; 46.517777777778
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Атерк)
Гасанріз

Координати 40°09′47″ пн. ш. 46°31′04″ сх. д. / 40.163055555556° пн. ш. 46.517777777778° сх. д. / 40.163055555556; 46.517777777778

Країна  Азербайджан
Адмінодиниця Кельбаджарський район
Агдеринський район[d]
Агдеринський район[d]
Висота центру 1120 м
Населення 1531 осіб (2005)[1]
Часовий пояс UTC+4
GeoNames 587137
OSM 11821490 ·R (Кельбаджарський район, Агдеринський район, Агдеринський район)
Гасанріз. Карта розташування: Азербайджан
Гасанріз
Гасанріз
Гасанріз (Азербайджан)
Мапа

Гасанріз (азерб. Həsənriz) — село у Кельаджарському районі Азербайджану. Село розташоване за 40 км на захід від райцентру Мартакерту, за 6 км на схід від села Ґетаван, за 6 км на захід від села Заґлік та за 3 км північніше впадання річки Трту у Сарсанське водосховище.

4 липня 1992 населення села Атерк було депортовано. 4 серпня село перейшло під контроль вірменських військ, але потім знову повернулося під контроль азербайджанських військ, що утримували його до початку 1993 року. У 1993 році село знову перейшло під контроль вірмен, і населення поступово стало повертатися. З травня 1993 року почала працювати школа.

Атерк дуже сильно постраждав під час війни, так як саме в районі сіл Сарсанського гідровузла відбувалися вирішальні бої Літнього наступу азербайджанських військ, у ході яких добровольчі формування, ополчення довколишніх сіл і підоспілі Сили Самооборони НКР змогли зупинити просування частин регулярної армії Азербайджанської Республіки.[2][3][4][5][6] 25 червня 1992, після падіння Шаумяна, у селі Атерк на базі загонів самооборони сіл району було сформовано партизанський загін «Егнікнер» (вірм. Եղնիկներ). [7]

Видатні уродженці

[ред. | ред. код]
  • Бенік Миколайович Арутюнян — вірменський діяч медицини
  • Сурен Алешаєвич Арутюнян — начальник управління Міністерства Оборони Республіки Вірменії

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

В селі розташована церква Сурб Аствацацін 17 ст., церква Сурб Ншана — середньовіччя, монастир «Мсіс» 12-13 ст., каплиця-гробниця 12-13 ст., хачкар 13 ст., маслобійня — середньовіччя, каплиця «Астхаблур» — середньовіччя, селище 12-13 ст. та фортеця 19-20 ст.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://census.stat-nkr.am/nkr/1-5.pdf
  2. Отчет о поездке в село Атерк мардакертского района Нагорного Карабаха 24-27 сентября 1991 г. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 8 червня 2022.
  3. Карабахский бартер: девять БТРов за Наполеона
  4. О крови в нашей жизни (Заметки геолога). Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 16 січня 2011.
  5. Карабахский конфликт[недоступне посилання з лютого 2019]
  6. Правда и боль карабахской войны[недоступне посилання з травня 2019]
  7. Темный Лес в Горах[недоступне посилання з лютого 2019]