Атомоліт

Атомоліт

Convair NB-36H — літак-лабораторія для випробування атомних реакторів у польоті, США

Ядерний ППРД Tory-IIC, США. Про розміри можна судити за фігурам двох людей, що перебувають зверху

Один із прототипів реактора Національної лабораторії Айдахо

Атомоліт — атмосферний літальний пристрій (літак) з ядерною силовою установкою. Розробки даного класу літальних апаратів велися в СРСР і США в середині XX століття, однак завершені не були, оскільки основних проблем атомольота вирішити не вдалося.

Історія створення

У процесі розробки потрібно було вирішити такі інженерно-конструкторські задачі:

• створення компактного і легкого ядерного реактора;
• створення легкого біологічного захисту екіпажу;
• створення «чистого» реактивного двигуна на атомній тязі;
• забезпечення безпеки атомольота в польоті.

В СРСР

Пророблялися варіанти надзвукових стратегічних бомбардувальників на основі машин від ОКБ Мясіщєва — М-60 і М-30. Проєкти закрито в кінці 1960 року.

Проєктувався наддалекий дозвуковий баражувальний бомбардувальник на базі Ту-95. Для перевірки можливостей створили летючу лабораторію — Ту-95ЛАЛ; серійний Ту-95 переобладнано до 1961 року і від травня до серпня він виконав 34 польоти (польоти виконувалися як з «гарячим», так і з холодним реактором). Переважно перевірявся біологічний захист кабіни екіпажу. За результатами випробувань вирішено продовжувати роботи з даної теми. Почалися роботи з проєктування експериментальної машини «119». На Ту-119 передбачалося встановити два внутрішніх ТГД з теплообмінниками типу НК-14А і два зовнішніх — штатні НК-12М. До початку 1970-х років планувалося почати льотні випробування літака. Наступним етапом планувалося створити повноцінний бойовий літак протичовнової оборони з ЯСУ — чотирма ПК-14А. Передбачалася значна тривалість польоту, обмежена тільки можливостями екіпажу. На початку 1960-х років усі роботи з проєкту припинено.

Ан-22ПЛО — наддалекий маловисотний літак протичовнової оборони з ядерною силовою установкою. Розроблявся відповідно до постанови ЦК КПРС і РМ СРСР від 26/10/1965 в ДКБ Антонова на базі Ан-22. Його силова установка включала розроблений під керівництвом А. П. Александрова малогабаритний реактор з біозахистом, розподільний вузол, систему трубопроводів і спеціальні ТГД конструкції М. Д. Кузнєцова. На зльоті та посадці використовувалося звичайне паливо, а в польоті роботу СУ забезпечував реактор. Розрахункова тривалість польоту — 50 год, а дальність польоту — 27 500 км. У 1970 році Ан-22 № 01-06 обладнано для досліджень точковим джерелом нейтронного випромінювання потужністю 3 кВт і багатошаровою захисною перегородкою. Пізніше, в серпні 1972 р., на літаку № 01-07 встановили невеликий атомний реактор у свинцевій оболонці.

Льотні випробування

У СРСР і США проводилися льотні випробування літаків з розміщеним на борту ядерним реактором, не підключеним до двигунів: Ту-95 (Ту-95ЛАЛ) і B-36 (NB-36) відповідно. Льотним випробуванням передувала серія наземних випробувань, в ході яких вивчався вплив радіоактивного випромінювання на бортове обладнання.

У СРСР роботу проводили спільно Льотно-дослідницький інститут (ЛДІ) та Інститут атомної енергії. На Ту-95ЛАЛ проведено серію льотних випробувань з робочим реактором, в ході яких вивчалося керування реактором у польоті й ефективність біологічного захисту. Надалі передбачалося створити двигуни, що працюють від ЯСУ, однак, через зупинку програми, їх не створено..

Програми розробки атомольотів у США й СРСР закрито в середині 1960-х років. Розвиток отримали дешевші технології: дозаправлення в повітрі позбавило цей проєкт переваги необмеженого польоту, а балістичні ракети великої дальності та високої точності — ідею великого бомбардувальника.

Вже 2003 року військово-дослідна лабораторія ВПС США профінансувала розробку атомного двигуна для безпілотного літака-розвідника Global Hawk з метою збільшити тривалість польоту до декількох місяців.

Недоліки

Доктор Герберт Йорк (англ. Herbert York), директор Defense Research (Rtd), один із керівників програми атомольотів у США:

Практично, я б звів усе до трьох моментів, тісно пов'язаних один з одним: По-перше, літаки іноді, буває, падають. І сама по собі думка про те, що десь літає ядерний реактор, який раптом може впасти, була неприйнятною.

По-друге, всі ці прямоточні системи, прямоточні реактори, безпосереднє передавання тепла, неминуче призводили б до викидів радіоактивних частинок із хвоста літака.

І по-третє — це самі льотчики. Питання їх захисту стояло дуже серйозно.

Див. також

• Атомохід
• Атомовоз
• Ford Nucleon
• Ту-119
• Ядерна силова установка

Література

• Ядерна жар-птиця [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Наука і життя № 6, 2008 рік (рос.)
• Кудрявцев В. Ф.. Авиационные атомные силовые установки: история развития идеи и конструкции. Часть 1. Работы в США (рос.). История развития конструкций авиационных двигателей в России и СССР. Кудрявцев В. Ф. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.
  • Кудрявцев В.Ф.; Совенко А.Ю. (№ 3 за 2004). Атомный самолет: будущее в прошедшем времени. (Первая часть статьи о создававшихся в США и СССР самолетах с ядерными силовыми установками. 10 фото, схема ЯСУ бомбардировщика YB-60) (рос.). журнал «Авиация и Время». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2013. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
• Кудрявцев В. Ф. Авиационные атомные силовые установки: история развития идеи и конструкции. Часть 2. Работы в СССР (рос.). История развития конструкций авиационных двигателей в России и СССР. Кудрявцев В. Ф. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.
  • Кудрявцев В.Ф.; Совенко А.Ю. (№ 4 за 2004). Атомный самолет: будущее в прошедшем времени. (Окончание статьи о создававшихся в СССР и США самолетах с ядерными силовыми установками. 5 фото, компоновка Ту-95 ЛАЛ, схемы атомных ТРД, изображения 5-ти нереализованных проектов самолетов) (рос.). журнал «Авиация и Время». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2013. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)

Посилання

• COMPREHENSHIVE TECHNICAL REPORT GE DIRECT AIR CYCLE AIRCRAFT NUCLEAR PROPULSION PROGRAM [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• «Flyable» Reactors & Neutron Coupling [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• SOVIET TOP SECRET NUCLEAR AIRPLANE M-60 Akademi Portal [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Akademi Portal (англ.)
• Ту-95ЛАЛ — літак з ядерним реактором [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Ту-95ЛАЛ (замовлення 247) Експериментальний літак з ядерною силовою установкою [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• «119» (Ту-119) Експериментальний літак з ядерною силовою установкою [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• д/ф «Атомний бомбардувальник» з циклу «Літаки, які ніколи не літали» /Planes That Never Flew — The Atomic Bomber (2003—2005, Discovery Channel)
• д/ф «Атомоліт та інші невдалі проєкти» (2007, Совинфильм)